SenSeo - Фахове виведення вашого бізнесу в Інтернет
SenSeo - Фахове виведення вашого бізнесу в Інтернет

Ратуша

Джерела: Іван Снігур "Чернівці і Чернівчани"; Аеролюкс Тревел ; Чернівці – туристичний путівник ; wikipedia ; Чернівці ; "Я люблю Чернівці (ILOVECV)" ; vsemisto.info ; Чернівецька міська рада

Чернівецька ратуша - це одна з найкрасивіших пам'яток архітектури, якою захоплюються і милуються туристи, а також цінують і якою пишаються жителі міста. Піднявшись на вежу ратуші, можна побачити чудовий краєвид - звідси відкривається панорама міста

098 02 14

Архітектурний ансамбль майдану Ринок, що почав формуватися на рубежі XVIII-ХІХ ст., став уособлювати нове обличчя міста. Однак справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. ратуші, яка назавжди закріпила за майданом статус центру Чернівців й головного осередку міського життя.

Ідея спорудження в Чернівцях міської ратуші виникла в 1820-их роках. Спочатку, щоправда, місце майбутнього будівництва було предметом запеклих суперечок. Адміністративну будівлю планували звести на північній околиці міста, над Прутом. Категорично проти цього виступав окружний інженер Адольф Маріна, який обґрунтовував недоцільність такого розміщення тим, що за розрахунками Чернівці розвиватимуться у протилежному, південному напрямку.

099-01-05

Урочисте закладання «наріжного каменю» відбулося 19 квітня 1843 року. У заходах взяли участь представники місцевої влади (магістрату та окружної управи) і громадськості. Таїнство освячення здійснив православний владика Євгеній (Гакман) за участі духівництва інших конфесій. Тоді ж у спеціальну нішу було вкладено кілька золотих дукатів та пергамент з посланням для нащадків.

Будівництво, під керівництвом Адольфа Маріна та наглядом архітектора Андреаса Микулича, тривало менше чотирьох років. Вже під час виконання робіт до проекту було внесено поправки — зокрема, добавлено третій поверх. В центрі Чернівців постала ошатна споруда в стилі пізнього класицизму з високою баштою та внутрішнім двориком. По старій європейській традиції ратуша поєднує два об’єми: великий горизонтальний об’єм самої будівлі з акцентованим на тлі фасаду ризалітом, який увінчується рельєфним щитом з гербом міста; та вертикальний об’єм у вигляді 50-метрової двоярусної вежі з балконом і годинником.

У липні 1847 року «Будівельна Фірма Менделя Амстера» повідомила місцеву владу про готовність об'єкта до здачі. На 20 березня 1848 року було заплановано урочисте офіційне прийняття споруди «громадським будівничим комітетом». Захід повинен був закінчитись бенкетом, який не відбувся через звістку про революційні події, що надійшла з Відня.

098-02-03

Цікава особливість чернівецької ратуші: на ній розміщено відразу два годинника. Один показує час на ратушній вежі (був з курантами, які відбивали кожну годину), а інший, подарунок міського голови Антона Кохановського (1817-1906), встановлено на фронтоні будівлі. Цей годинник, циферблат якого світився вночі, мер замовив у Празі і презентував улюбленому місту під час свого повторного обрання на пост бургомістра.

До речі, А.Кохановський, справжній "батько міста" з 1866 р., очолював буковинський край найдовше в історії - 26 років. А депутатом міської ради він був протягом 42 років - унікальний випадок в історії! За його управління в місті звели гарний театр, електростанцію, великий будинок для сейму, запустили трамвай, забрукували вулиці.А у віці 88 років А.Кохановський сам попросив звільнити його від обов'язків міського голови - через поважний вік.

У Чернівецькому обласному архіві зберігається документ 1848-го року, в якому міститься детальний опис усіх приміщень Чернівецької ратуші.

Перший поверх будівлі займали: міська реєстратура й каса, відділ поземельного кадастру, поліційний ревізор, головна вартівня (гауптвахта) — арештантське приміщення і кухня, що обслуговувала арештантів та їхніх вартових.

Другий поверх займали: зал засідань, кілька бюро для чиновників, кімната для допитів й арештантська для дворян.

На третьому поверсі містились квартири міського адвоката та асесора, а також найрозкішніші апартаменти бургомістра, що складались з шести кімнат і кухні, вікна яких виходили на Площу Ринок.

098-02-06

Пізніше громада міста, прагнучи здешевити утримання міських чиновників, змусила магістрат здати приміщення першого поверху в оренду приватним особам під комерційні об'єкти. Цілком практично того часу використовувалась й ратушна вежа, балкон якої слугував спостережним майданчиком, з якого за містом спостерігав пожежник. У разі винекнення небезпеки вивішувався червоний прапор, а вночі запалювався ліхтар з того боку, де була помічена пожежа.

Невід'ємним атрибутом тогочасної ратуші був мідний двоголовий орел (символ Австро-Угорської імперії), який розміщувався на шпилі будівлі. Висота «міської пташки» (як називали символ чернівчани) сягала 3 м, а розмах крил — 2,2 м. Її блиск на сонці можна було побачити далеко за межами міста. 2 вересня 1914 року місто було зайняте російськими військами. Вимогу військової адміністрації «зняти символ ворожої держави» місцеві пожежники проігнорували, а тільки обгорнули його російським триколором. Влада в Чернівцях під час Першої світової війни змінювалась кілька разів. Під час третього захоплення міста російськими військами, останні таки зняли «австрійського орла» і як трофей відправили до Росії.

098-02-05

Наприкінці 1918 року Північну Буковину окупувала королівська Румунія, місто Чернівці стало адміністративним центром Чернівецького повіту, а згодом Сучавського округу.

Зрозуміло, що «міську пташку» ніхто відновлювати не збирався. Це не вписувалось би у систему дій окупаційної адміністрації, яка знищувала все, що тільки було можливим з того, що нагадувало про австрійський період історії краю. Натомість на шпилі було встановлено флагшток з румунським триколором. Герб Чернівців австрійського зразка на фасаді будівлі було замінено на новий — румунський. На фронтоні було зроблено напис «Primăria» (Мерія).

У 1930-их роках з приміщення Чернівецької ратуші були остаточно виселені всі комерційні структури, й будівля у подальшову використовувалась виключно як адмінстративно-офісне приміщення місцевого органу влади.

098-02-04

Наступні зміни в екстер'єрі Чернівецької ратуші були зроблені в 1940-их роках. 1944 року край і його столицю Чернівці було звільнено від німецьких та румунських загарбників. Місто стало адміністративним центром Чернівецької області УРСР. Щодо ратуші, то вона продовжувала використовуватись за призначенням — у ній розташувався орган місцевого самоврядування радянського періоду. Над будівлею було піднято республіканський прапор. Крім того, було знято румунський герб й замінено напис на фронтоні — замість «Primăria» було зроблено напис українською мовою «Чернівецька міська рада», який зберігся донині.

16 липня 1990 року було прийнято Декларацію про державний суверенітет, а вже за рік, 24 серпня 1991 року, проголошено незалежність України. З того часу Чернівці — обласний центр Незалежної України.

098-02-07

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради своєю постановою дозволила використання майбутнього Державного Прапора України. Того ж року під час одного з велелюдних мітингів на Центральній площі міста державний символ було піднято над Чернівецькою ратушею.

В наш час будівля продовжує використовуватись за призначенням. Нині в ній розміщується резиденція міського голови та Чернівецька міська рада.

Щодо змін в екстер'єрі Чернівецької ратуші, то на фронтонному рельєфному щиті встановлено сучасний Герб Чернівців. Крім того, на даху споруди великими літерами викладено девіз міста: «СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ — VIRIBUS UNITIS».

098-02-09

Як вже згадувалося, вежа чернівецької ратуші має висоту близько 50 метрів і з її вежі відкривається незабутня панорама міста. Завжди актуальною є тема її відкриття для бажаючих піднятися на висоту та поринути у красу. Це було б цікавим не лише туристам, а й жителям міста Чернівці.

098-02-10

Цікавим є і двір Ратуші. З боку Семигородської вулиці (вул. І.Франка) були в’їзні ворота. Територія двору – правильний чотирикутник, утрамбований гравієм. Тут же – мурована криниця. Далі у дворі були дві конюшні, приміщення для возів, домова пральня, пожежне депо.

Зараз у внутрішньому дворику Чернівецької міської ради розмістилася Галерея Ратуші. Дворик відкритий для відвідувачів практично цілодобово. Тут постійно проводяться різноманітні виставки, майстер-класи і навіть перформанси. Також це гарне місце для проведення виїзної церемонії розпису молодят. Тож, коли будете у Чернівцях, неодмінно завітайте до “Rathaus Galerie”.

098-02-12

У 1998 році, з нагоди 150-річчя введення приміщення ратуші в експлуатацію, було відкрито портретну галерею бургомістрів, примарів, голів міської ради. Парадну сесійну раду засідань прикрасили портрети, виконані відомим майстром пензля, народним художником України Іваном Холоменюком. Галерея представляє осіб, які очолювали місто, починаючи від 1864 року. Серед них – 8 бургомістрів австрійського періоду, 7 примарів румунського пентоду; голови міської ради та міськвиконкому, починаючи від 1940 і 1944 років.

Ще одна ознака спадковості міських традицій – галерея почесних громадян міста, розміщена у залі сесійних засідань. Звання „Почесний громадянин міста” поновлено у 1969 році і надається громадянам, які найбільше прислужилися рідному місту.

098-02-11

12 листопада 2004 року у місті над Прутом народилася нова традиція: рівно о 12 годині пополудні на балкончик під годинником на ратушній вежі виходить сурмач у буковинському народному вбранні - і на всі чотири сторони світу сповіщає, що "Там, на тому боці, там живе Марічка..." Послухати безсмертну мелодію Сабадаша збирається чималий натовп чернівчан та гостей міста. Це досить символічно. Адже саме звідси, з балкона ратуші, колись промовляли до громадян трьома мовами працівники магістрату, інформуючи про події у світі та місті. До речі, влаштуватися на роботу поліцейського не знаючи принаймні трьох мов у Чернівцях зламу ХІХ-ХХ століть було абсолютно неможливо! Столиця Буковини, розатшована на перетині Сходу та Заходу, Півночі та Півдня, завжди відрізнялася незвичною толерантністю та мультикультурністю.

 

map 000Туристична карта Чернівців

Craze
AnexTour
SenSeo

CRAZE.COM.UA

CRAZE.COM.UA

CRAZE.COM.UA

CRAZE.COM.UA

cv Гід
Буковина інфо

Буковина інфо –
Туристична інформація
про Буковину та Чернівці.

cv Гід