![]() |
Буковина туристична • Буковина • Райони • Чернівецький район - Герцаївщина • Герцаївщина |
![]() |
Буковина туристична • Буковина • Райони • | |
| Чернівецький район - Герцаївщина • Герцаївщина | ||
Джерела: карпати.info ; Буковина туристична
Герцаївський район — був найменший за площею в Україні з найменшим районним центром у місті Герца, де кількість населення становить трохи більше, ніж 2000 осіб

Його створили у жовтні 1940 року в новоприєднаній до радянської імперії Буковині. В грудні 1962 року Герцаївський район ліквідували, приєднавши до Глибоцького. Після здобуття Україною Незалежності, ця територіальна одиниця була відновлена в грудні 1991 року.
Герца — чудове невеличке містечко із затишними вулицями і стародавніми будівлями, працьовитими і гарними людьми. Воно розташувалося на правому березі річки Прут за 8 км від залізничної станції Новоселиця. На півдні район межує з Румунією і тому не випадково, що 80% населення Герци — румуни.
На околицях міста збереглися пам'ятки Трипільської культури і раннього залізного віку та Черняхівської культури слов'ян. Вперше Герца згадується у 1437 р. Поселення розвивалось дуже швидко. Цьому сприяло його розташування на перехресті двох торгових шляхів, які йшли з північних російських князівств до Дунаю та Чорного моря, і через карпатські перевали в країни Центральної Європи. Отже, Герца виросла на торгових шляхах із Європи до Туреччини і Балкан, а в 1864 р. отримала статус міста.

3 тих часів залишилося багато цікавих пам'яток. Звичайно, насамперед це архітектурні пам'ятки — культові споруди, які розкидані по усьому Герцаївському району. Найстаріша з них — дерев'яна Воздвиженська церква в с. Підвальному. У 2005 р. їй виповниться 444 роки! А в с. Байраки — церква Різдва із дзвіницею (1646). У с. Петрашівці — Михайлівська церква (1663), у Луковиці — Дмитрівська церква та дзвіниця (1757).
До XVIII ст. також належать Благовіщенська церква у с. Круп'янську, Успенська церква у Великій Буді, Архангельська Церква у Цурені, Успенська церква у Могилівці та Дмитрівська — у Буківці. А вже у XIX ст. збудовані церкви: Дмитрівська у селі Тернавка, Всесвятська у Малій Буді, Дмитрівська у Горбовій, Успенська в Остриці та Спиридонівська в м. Герца.

Радимо вам прийти до цих стародавніх церков, намолених нашими предками, щоб зцілити свою душу і тіло, помолитися перед стародавніми іконами, щоб проникнутися високим духом цих святинь.
Банченський Святовознесенський чоловічий монастир побудований у 1993 р., пробуджує світлі сили людських душ, повертає цілющу силу зневіреним, додає сили і наснаги немічним, вчить любові до ближнього.
На території монастиря розташувалися Велика церква, Мала церква, Братський корпус та приміщення для гостей. Щотижня, у день молитви, монастир переповнений віруючими з різних областей України. До монастиря приїжджають люди з важкими хворобами, духовно вичерпані депресіями, сімейними негараздами. Ті, хто хоч раз відчув благодатний вплив молитви, намагаються бувати тут регулярно.

Герцаївці дуже дбайливо зберігають історичні будівлі, пам'ятники. У м. Герці можна відвідати будинок-музей відомого румунського художника Артура Верони. Також тут народився, жив і творив румунський і молдавський письменник, політичний діяч і просвітитель, літературознавець і драматург Георгій Асакі (1788-1869). У Герці працює літературний музей його імені, створений у 1968 р. у приміщенні ліцею.
У с. Тарнавка стоїть погруддя Василю Богрі (автор — Д. Горошковський, 1991), який тут народився, став видатним румунським філологом, вченим, професором латинської мови.

У с. Радгоспівка (Маморниця) встановлена пам'ятна плив Георге Сіону — румунському письменнику, філологу, мистецтвознавцю, співцю румунської мови, який тут народився у травні 1822 р. Автор — той самий скульптор Д. Горошковський (2001). Ним також створене погруддя національного румунського героя Штефана Великого в с. Остриця. У райцентрі встановлені погруддя М. Емінеску — видатного румунського поета, який народився в Румунії, а жив і творив у Чернівцях.
У районі багато сільських музеїв, заснованих з ініціативи мешканців району. Цікаві експозиції історико-етнографічних музеїв у с. Горбова, який знаходиться у Будинку народної творчості та дозвілля (керівник — Р. М. Андриєш) та у селі Буківка (керівник — К. Ф. Ротару). Історико-етнографічні кімнати є в селах Годинівка, Хряцька та Петрашівка. Тут ви почерпнете цікаву інформацію про традиції і звичаї краю, етнографічні особливості, оглянете цікаві експозиції.

Культурне життя району надзвичайно багате і різноманітне, і напевно не залишить вас байдужими. Вам захочеться відвідати концерти народного аматорського оркестру "Герцаївський край", якому вже 35 років, а його солісти М. В. Морару - та I . Г. Матвієвич стали лауреатами міжнародних та всеукраїнських фестивалів, і народного аматорського оркестру "Валя Прутулуй” (Долина Пруту), аматорського хореографічного колективу "Алунелул". А якщо ви дізнаєтесь про те, що в с. Горбова є ще й народний аматорський театр — єдиний румуномовний театр в Україні, то ви дійсно захочете відвідати це непересічне село та познайомитися з його талановитими жителями.
Варто відвідати:
Сакральна архітектура
- Архангельська церква (1796), дерев’яна; c. Цурень
- Благовiщенська церква та дзвіниця (1772), c. Круп’янське
- Всiхсвятська церква (1818), c. Мала Буда
- Дмитрiвська церква (XVIII ст.), с. Букiвка
- Дмитрівська церква (1831), c. Горбова
- Дмитрiвська церква (1757), дерев’яна; дзвіниця (1757), мурована; c. Луковиця
- Дмитрiвська церква (1811), c. Тернавка
- Михайлiвська церква (1663), дерев’яна; c. Петрашiвка
- Спиридонiвська церква (1807), м. Герца
- Успенська церква (1794), c. Велика Буда
- Успенська церква (XVIII ст.), c. Могилiвка
- Успенська церква (1891), c. Остриця
- Хрестовоздвиженська церква (1561), дерев’яна; c. Пiдвальне
- Церква «хатнього» типу Миколая та Христофора (1800), с. Годинівка
- Церква Параскеви (поч. XIX ст.), с. Лунка
- Церква Параскеви (1735), с. Підвальне
- Церква Різдва (1767), с. Лунка
- Церква Рiздва Богородицi та дзвіниця (1646), c. Байраки
Інші пам’ятки
- Райдержадміністрація (поч. XX ст.), м. Герца
- Середня загальноосвітня школа (1911), м. Герца






































