pamiatnyky-chernivtsiv

Пам'ятники Чернівців

Пам’ятник першому православному митрополиту Буковини Євгенові Гакману

(територія Свято-Духівського кафедрального собору, вул. Головна, 85)


Скульптор М. Мірошніченко, архітектор В. Кільчицький. Євген Гакман підтримав боротьбу за автономію і самоврядування краю та відокремлення Буковини від Галіції. Помер митрополит 1873 р. у Відні. Похований в Чернівцях у крипті кафедрального собору Св. Духа.

pl 03 02

Пам’ятник О. Кобилянській

Бронзовий пам'ятник встановлено 1980 р. перед Чернівецьким обласним музично-драматичним театром, який названо її ім'ям. Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 1863 р. в м. Гура-Гумора в сім΄ї дрібного  службовця. 1891 р. сім΄я Кобилянських переїхала до Чернівців. Померла і похована О. Кобилянська 1942 р. в Чернівцях. На честь О. Кобилянської названа одна з центральних вулиць міста.

pl-03-03

Пам’ятник Ю. Федьковичу

(вул. Університетська, 19 а, поблизу розважального комплексу)

Скульптор В. Гамаль та архітектор В. Сізов (бронза, мармур). Юрій Федькович народився на Буковині в с. Сторонець-Путилів в сім'ї дрібного австрійського службовця. 1876 р. Ю. Федькович переїхав жити до Чернівців. Федькович виступає як публіцист в газеті "Буковина", редактором якої він був. Помер і похований в Чернівцях 1888 р.

pl-03-04

Пам’ятник Й. Главці

(дендропарк Резиденції буковинських митрополитів, вул. Коцюбинського, 2)

Бронзове погруддя австрійського архітектора Йозефа Главки – автора проекту Резиденції буковинських митрополитів – встановлено 1937 р. Скульптор А. Северин. Архітектор є автором близько 150 проектів будівель у Відні та Празі. Найкращим твором Й. Главки вважається ансамбль Резиденції буковинських митрополитів в Чернівцях (1864-1882).

pl-03-05

Пам'ятник Т. Шевченкові

(Центральна площа)

Скульптори М. Лисаківський, П. Лемський та архітектор Г. Плегуца (бронза, мармур). Урочисте відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку, що відбулося 25 травня 1999 р., було приурочено до зустрічі в Чернівцях президентів України, Румунії та Молдови

pl-03-06

«Чернівцям — 600 років», пам'ятний знак

(у скверику навпроти католицького костелу Воздвиження Святого Хреста)

У сквері на розі вулиць Головної та Шкільної, звідки колись почалася кам’яна забудова міста, встановили пам’ятний знак на честь 600-річчя Чернівців. Його подарував місту народний артист України і почесний громадянин Чернівців Ян Табачник. Автор знака – знаменитий російський скульптор Зураб Церетелі.

Напис на пам'ятнику «Моєму рідному місту», зроблено вісьмома мовами (українською, російською, польською, англійською, румунською, німецькою, угорською, їдиш).

pl-03-11

Пам’ятник Францу-Йосифу I

(у сквері на вулиці Марії Кордуби)

Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов.

pl-03-12

Пам’ятник Целану Паулю

(біля Центрального парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка на вул. Головній)

Встановлено в 1992 році. Автор — Іван Миколайович Салевич.

Літературна критика вважає П. Целана (народився і виріс у Чернівцях) найвизначнішим австрійським поетом XX століття. Целан вважається багатьма одним із найкращих європейських ліричних поетів повоєнного часу.

pl-03-13

Пам'ятник Міхаю Емінеску

(скверик на вулиці Ватутіна)

Пам'ятник видатному румунському поету М. Емінеску. Автор — Іван Миколайович Салевич. Встановлено 2000 року.

pl-03-16

Музичний пам'ятник Ференцу Лісту

(площа Філармонії)

Цей вишуканий музичний пам’ятник у Чернівцях відкрили на знак подяки та гордости, що Ліст побував у нашому місті. Встановили його Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді та громада міста Чернівців. Пам’ятник спорудили у жовтні 2015 року – вертикальний у формі чорно-білих клавіш. Він виготовлений із чорного граніту, білого каменю та бронзи. На ній напис трьома мовами: українською, угорською та англійською — у пам’ять про концерти Ференца Ліста 1847 року, що відбулися у Чернівцях. Зверху на стелі розміщена мініатюрна гротескна фігура композитора. Пам’ятний знак збудували за проєктом ужгородського скульптора Михайла Колодка, який таким чином показав вічність музики проти навіть такої геніальної людини. Позаду стели встановлений датчик руху. Якщо натиснути на клавішу — він спрацює і почне лунати Друга угорська рапсодія – один із найвідоміших творів композитора. Його дуже люблять і ним захоплюються всі гості міста.

«Завжди кажу гостям, хто хоче мати тонкий слух і бути добрим музикантом, обов’язково повинен потерти носика Лісту. Бачите, як він блищить. Бо всі ретельно труть йому носика», – каже Леся Щербанюк.

ШПАЛЬТА: Навіщо Ференц Ліст приїжджав до Чернівців та на який важливий крок його надихнуло наше місто

pl-03-17

Пам'ятник поетесі Розі Ауслендер

(площа Пресвятої Марії /Турецька площа/)

Пам’ятник відкрили  11 травня 2018 року на площі пресвятої Марії у Чернівцях, неподалік будинку, в якому народилася та мешкала відома поетеса. Під час окупації Чернівців нацистами, саме в цьому районі розташовувалось чернівецьке гетто.

Погруддя встановлено за кошти Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках проекту "Буковинсько-галицький літературний маршрут" (автори проекту Гельга фон Льовеніх та Петро Рихло).

Укрінформ

pl-03-17

«Троянди, що метуть тротуар», скульптурна композиція

(на фасаді адміністративного будинка за адресою: пл. Центральна, 10)

На кам'яній дошці — напис (українською та німецькою мовами): «Чернівці — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою — були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». Інститут розвитку міста Чернівці. 2008.

pl-03-18

Скульптура «Двірник з трояндами»

(вул. О. Кобилянської)

Арт-об'єкт подарували місту у 2017 році місцеві ковалі.

"За легендою вулицю Ольги Кобилянської за часів Австрії підмітали трояндами. Тому цей двірник має в руках віник з трояндами. Це символічний пам’ятник усім чернівецьким двірникам, яким жителі міста завдячують чистотою. Двірники на Панській вулиці були освічені, знали кілька мов, тому цей образ такий витончений", – розповів коваль Андрій Хорт.

Чернівецька міська рада

pl-03-18

Кована карета

(вул. О. Кобилянської)

Арт-об'єкт Кована Карета - один з подарунків чернівецьких ковалів місту на честь 600-річчя.

Повз неї не пройти, так як знаходиться вона прямо посеред дороги. Ковану карету можна побачити недалеко від Палацу урочистих подій.

Вона стала дуже популярним місцем для фотосесій городян і туристів.

pl-03-18

Пам'ятник велосипеду

(Площа Пресвятої Марії /Турецька площа/)

У 2009 році на Турецькій площі було встановлено пам'ятник старовинному велосипеду. На таких велосипедах їздили 200 років тому, в тому числі і в Чернівцях, тому вирішили поставити пам'ятник цьому експонату.

Ідея і авторство пам'ятника належать чернівецькому ковалю Андрію Хорту.

У народі мега-велосипед називають "гуліверським", а туристи перед далекою дорогою люблять потримати його за величезне колесо.

Шукач

pl-03-18

Пам’ятник "Милосердю"

(вул. Буковинська, 4, міська дитяча клінічна лікарня)

Бронзова скульптурна група "Харита" ("Милосердя") встановлена в парку дитячої лікарні 1910 р. Скульптори – Т. Штундль та К. Москалюк. Дитяча лікарня на колишній вул. Воланґассе була збудована  чернівецькими філантропами - президентом акціонерної компанії цегельних заводів "Патрія" Маркусом Кіслінґером та його дружиною Ганною. Невдовзі після її смерті чоловік замовив пам'ятник, на постаменті якого був меморіальний напис німецькою мовою.

pl-03-08

«Колиска миру», скульптурна композиція

(перед палацом «Юність Буковини» на вулиці Червоноармійській, 5)

Встановлено 1992 року на честь встановлення побратимства між містами Чернівці (Україна) та Солт-Лейк-Сіті (США), яке заснували Павло Каспрук (1940-1991) та Лоуел Ф. Тернер (1916-1989). Скульптор — Деніс Сміт (США).

pl-03-15

«Серце кохання», скульптурна композиція

(у Центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка)

Встановлено на День закоханих (14 лютого) 2006 року. Автор — луцький архітектор Василь Рижук. «Серце складається з двох половинок, а на мiсцi з'єднання — гойдалка. А вгорi напис: «Я тебе кохаю». На самому ж серцi є табличка з написом «Це серце я присвятив коханiй i всiм закоханим свiту». Проект пам'ятника було обрано на конкурсі, оголошеному міськрадою влітку 2005 року. Зараз він є улюбленим місцем для відвідання місцевими молодожонами в день весілля.

pl-03-17

Пам’ятник Воїнам Буковинського куреня, загиблим під час І та ІІ світових воєн

(сквер на розі вулиць Руської, 21 та Садовського)

Скульптор І. Салевич та архітектор Я. Руснак. Пам'ятник став одним з перших, зведених у Чернівцях на хвилі національного відродження в 1990-ті роки після здобуття Україною незалежності. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї»

pl-03-09

Меморіальний комплекс "В пам'ять про євреїв, в'язнів чернівецького гетто 1941 року"

(на розі вулиць Шолом-Алейхема та Сагайдачного)

Спроектував меморіал архітектор Віктор Ткач, знак та «Стіна плачу» розташовані на розі вулиць Шолом-Алейхема і Сагайдачного, де в 1941 році було розташовано гетто. Комплекс відкрито 7 жовтня 2016 року.

Укрінформ

pl-03-09

Пам’ятник полеглим солдатам 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена

(на розі вулиць Головна та Червоноармійська)

На цьому місці стояв пам'ятник полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена. Встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. За радянських часів, 14 грудня 1949 року його зруйнували. Десь у середині 2000-х років ентузіасти розшукали шість великих фрагментів цього пам’ятника, зокрема, — розколотий навпіл цоколь з надписами. Розбиту плиту встановили на старе місце.

На цоколі — напис (українською, німецькою та румунською мовами): «Поляглим на полю Слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина».

pl-03-10

Пам’ятник загиблим воїнам-учасникам АТО

(вул. Січових стрільців, на території 3-ї батальйонно-тактичної групи (колишній 300-й полк)

Урочисте відкриття монументу відбулося в грудні 2015 року.

На пам'ятній плиті викарбувані імена та прізвища двадцяти загиблих десантників з 80-ї аеромобільної бригади.

pl-03-22

Пам'ятник воїнам-афганцям

(пр. Незалежності)

Встановлено в травні 1999 році. На ньому викарбувано 56 імен буковинців, що загинули у війні в Афганістані (1979–1989), майже всі посмертно нагороджені орденами Червоної Зірки.

pl-03-22

Пам'ятний хрест з нагоди 400-ліття Берестейської Унії

(на подвір'ї церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській)

Споруджено 1996 року.

pl-03-14

Пам'ятник Костянтину Томащуку

(Центральний парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка)

Костянтин Томащук був ініціатором ідеї заснування університету у Чернівцях. У 1875 році відкрився Університет Франца Йосифа, і Томащук став його першим ректором. У 1876 році він став почесним громадянином м. Чернівці.

Перший пам'ятник було встановлено у парку Фольксґартен у 1897 році і знесено після Другої Світової війни. Авторами пам'ятника були віденський скульптор Антон Бренак та архітектор Юліус Бохнер.

У 2015 пам’ятник відновлено спільними зусиллями викладацького складу та студентів університету та громадськості краю. Ідея відновлення належить почесному консулу Австрії в Україні Сергію Осачуку.

Автор проекту пам’ятника – Г.Березовський, погруддя створив скульптор В.Цісарик за координацією Ірини Коротун.

pl-03-19

Пам'ятник Сидору Воробкевичу

(у сквері навпроти Чернівецького університету)

Пам'ятник Сидору Воробкевичу, буковинському письменнику, композитору, музично-культурному діячу. Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з міді. Автор — Микола Михайлович Лисаківський.

pl-03-19

Пам'ятник Літописцям Русі-України, Подвижникам українського письменства

(на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки)

Автор — Володимир Ілліч Гамаль.

pl-03-20

Пам'ятник Осипу Маковею

(біля педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича, вулиця Горького)

Осип Маковей - український поет, письменник, критик, історик літератури, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч. Працюва редактором газети «Буковина».

Перу Маковея належать перші рецензії на твори Ольги Кобилянської, перший її літературний портрет. При його сприянні через буковинську пресу увійшов в українську літературу нині видатний майстер Марко Черемшина.

За понад два з половиною роки (1895-1897 рр.), протягом яких Осип Маковей очолював «Буковину», та завдяки його досвідові й наполегливій праці газета за короткий час перетворилась із локального на всеукраїнський громадсько-художній орган і набула під його керівництвом широкого резонансу у слов'янському світі.

pl-03-21

Пам'ятник «Цісарська скеля»

(у парку ім. Ю. Федьковича)

Встановлено в 1908 році вдячними містянами на честь 60-річчя правління Франца-Йосипа.

pl-03-21

Меморіальний камінь на місці розстрілу німцями чернівецьких євреїв 8 липня 1941 року

(на території колишнього стрільбища, вул. Підгаєцька)

7–8 липня 1941 р. частини СС зігнали більше як 2 тис. чернівецьких євреїв у Румунський палац культури, нині Будинок офіцерів. Тут їх протримали цілий день, а ввечері кожного третього відібрали і під конвоєм по 6 осіб повели бічними вулицями на військове стрільбище біля р. Прут (район с. Біла), а в кінці теперішньої вулиці Підгаєцького, де відбувались тактичні військові навчання румунських солдатів, їх змусили викопати яму, після чого розстріляли.

pl-03-07

Ми в соцмережах

cv Гід
chernivtsi

Чернівці інфо

buktour