buktour.icu

Монастирі Буковини

Чернівецька область за кількістю монастирів посідає одне з перших місць в Україні. Загалом в області 16 діючих монастирів, у яких живе понад 400 представників чернецтва.

Монастирі – це місця, де зупиняється час, стихає навколишній гамір і людська душа піднімається до неосяжної блакиті неба у вічному пошуку істини... Одні з них на Буковині мають давню історію і традиції, інші були започатковані лише з початком незалежності нашої держави та трансформації її політичної системи, тобто з 90-х рр. минулого століття.

 

Свято-Іоано-Богословський монастир (Монастир «Хрещатик»)

Чоловічий православний монастир УПЦ МП, місце паломництва віруючих з усієї України та з-за кордону. Починає cвій відлік з ХVII століття, коли ченці Манявського («Великого») скиту-монастирю, що на Галичині, рятувалися від переслідування православ’я унією у відносно безпечні задністрянські землі Буковини.

monastyri-bukovyny

Обрання міста для нового скиту-монастирю на крутому правому березі Дністра не було випадковим: поруч розташовані джерела з цілющою мінеральною водою.

Ймовірно, що першою будівлею скиту була побудована у ХVII столітті муровано-дерев’яна капличка, яка збереглася і до наших часів, хоча й не в первісному вигляді. Легенда розповідає, що на місті, де побудували капличку, в ніч перед святом Іоана Богослова ченцям з’явилося чудне світло. На цьому місті ченці спочатку побудували хрест, а згодом – капличку.

monastyri-bukovyny

Нижче від каплиці знаходяться печери-келії, видовбані у скелі ченцями ще до заснування монастиря. Сьогодні через маленький отвір до них пролізають прочани, аби очиститися та набратися Божого благословення. На стежці до печер знаходиться невеличкий басейн-купіль, де можна зануритися у чудотворну воду із джерела.

monastyri-bukovyny

Вище від каплиці протягом 1765-1768 рр. була збудована мурована Іоанно-Богословська церква з масивною баштою-дзвіницею, яка виступає з південної стіни бабинця. Під дзвіницею знаходиться арочний прохід і місточок, який веде на терасу, звідки відкривається мальовничий краєвид Дністровського каньйону.

Після включення Буковини до складу Австрійської Імперії (1775 р.), обитель було перетворено на звичайний приходський храм. Попри це, джерело залишалося центром паломництва. Під час Першої світової війни церква була занедбана, служба Божа не правилася, а пожежа повністю знищила монастирський архів. У 1933 р. ієромонахом Михайлом (Мензаком) монастир було відроджено із благословення Священного Синоду Румунської православної церкви.

monastyri-bukovyny

У 1940 році Північна Буковина стала частиною Радянського Союзу. Нова влада спочатку мирилася з існуванням монастиря. У 1957-1960 рр. тут навіть жив нині канонізований Святий Преподобний Кукша Одеський, який назвав Хрещатик другим Афоном: «Тут я вдома, тут я на Афоні! Ось внизу сади квітнуть, наче маслини на Афоні. Тут Афон!». Проте, у 1962 році монастир був закритий.

У 1989 році монастир повернули віруючим, а протягом 1991-1998 рр. на верхній терасі Дністра було збудовано новий храм – собор Благовіщення Пресвятої Богородиці з нижнім храмом Різдва Іоанна Предтечі та каплицею преподобного Кукши Нового.

monastyri-bukovyny

Але не лише заради монастиря ідуть в Хрещатик мандрівники. З верхньої тераси монастиря та з кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама меандру, утвореного вигином Дністра та колишнього знаменитого польського курорту, а нині – звичайного райцентру Тернопільщини – Заліщиків. Тут, на дністровській кручі, можна годинами сидіти й насолоджуватися неповторним видом. Багато туристів саме так і роблять.

Хрещатик >>

monastyri-bukovyny

 

Свято-Введенський жіночий монастир (Чернівці)

Жіночий Свято-Введенський монастир у Чернівцях був організований на початку XX століття за сприяння митрополита Буковини і Далмації Володимира (Володимира Репта).

Розміщений монастир на розі теперішніх вулиць Буковинської і Кармелюка. Нинішня вулиця Буковинська в Чернівцях — одна із тих, що веде на східну околицю міста — до колишнього передмістя Гореча. Тут тісно переплелися приватні та адміністративні забудови. Зокрема, цілий комплекс лікувальних закладів — публічна Буковинська крайова лікарня та Буковинська дитяча лікарня.

monastyri-bukovyny

Крайова лікарня була відкрита у 1886 р. За нею, на цій же вулиці у 1904 році відкрили жіночий монастир, для підтримки санітарної служби на випадок надзвичайних ситуацій (епідемій, повеней тощо), а також для догляду за хворими.

Основним метою монастиря, як зазначалось у його статуті, стала одна з найважливіших справ християнського милосердя — догляд за хворими та піклування про них. Монахині допомагали і при догляді за дітьми у дитячих притулках.

monastyri-bukovyny

Монастир діяв до 1960 року, а потім його закрили. Монастирські споруди влада відібрала, а сестер переселили у Хрещатицький монастир. Через два роки монастир ліквідували остаточно. Черниці перейшли до інших монастирів, а деякі стали жити в миру.

Відновили Свято-Введенський жіночий монастир у 1994 році, після президентського указу про повернення релігійним організаціям культового майна. На подвір'ї монастиря побудували новий Свято-Троїцький собор з підземним храмом преподобного Іоана Кущника.

У підземному храмі знаходяться кістки з частинками святих мощей Хозевітських мучеників, преподобного Кукші Нового та інших святих, а також великий дубовий хрест, освячений в Єрусалимі, та ікони з частками святих мощей.

monastyri-bukovyny

 

Свято-Різдва Богородиці чоловічий монастир "Гореча"

На східній околиці Чернівців, у районі кемпінгу, стоїть мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці православного чоловічого монастиря на Горечі. Цю назву місцевості пов'язують з тим, що колись сильна пожежа залишила по собі суцільне згарище і люди тут довгий час не селилися. Тим більший подив викликає цей ошатний храм, що з'явився у передмісті в другій половині XVIII ст. Такі солідні споруди будували зазвичай у центральних частинах міст.

monastyri-bukovyny

Монастир заснований 1712 р. У 1767 р. на місці дерев'яного храму обителі звели величний мурований. Нині це найстаріший мурований храм у Чернівцях.

Храм був освячений на честь Різдва Пресвятої Богородиці, він має також приділи св. вмч. Георгія Переможця та св. вмц. Варвари. Будівлю визнано пам'яткою архітектури. Оборонний характер будівлі зумовлений необхідністю захисту від ворожих нападів – міцні, товсті стіни з галереєю вздовж другого ярусу і вузькими вікнами. Як і більшість буковинських церков XVI-XVIII ст., горечанська церква має план у формі видовженого прямокутника, до якого примикають три екседри – велика вівтарна (апсида) і дві менші бокові, утворюючи подібність трилисника. На відміну від інших буковинських храмів, безкупольних або з одним верхом, церква на Горечі має сім різновисотних куполів. Стіни, куполи і склепіння інтер'єру покриті фресками XVIII ст. Одночасно з храмом збудована дзвіниця.

У 1783 р. монастир ліквідували. Його храм став парафіяльним. У1995 р. на зборах парафіяни прийняли рішення про відродження обителі. 22 листопада 1995 р. Священний Синод Української Православної Церкви дав на це своє благословення. У наш час обитель активно розбудовується.

Таємниця монастиря на Горечі >>

monastyri-bukovyny

 

Свято-Вознесенський чоловічий монастир „Банчень”

В 20-ти км на схід від Чернівців, біля села Молниця знаходиться православний чоловічий Свято-Вознесенський монастир «Банчени». На пагорбі, де розташована обитель, є джерело, з якого пили воду діти з сусіднього села, коли бігали сюди гратися. Серед них був хлопчик, що мав фізичні вади. З часом всі стали помічати, що дитина одужує. Саме на цьому місці отець Лонгін вирішив звести спочатку церкву, а потім і монастир. Будівництво почалося у 1994 р., а у травні 1998 року монастир був освячений Митрополитом Київським і всієї України Володимиром.

monastyri-bukovyny

Православні люди приїжджають сюди з усіх кінців світу. У монастирі зберігаються частки Животворящого Хреста, святих мощів прп. Серафима Саровського, вмц. Варвари та багатьох інших святих.

При в’їзді до монастиря височіє надбрамна дзвіниця заввишки 60 м, що дуже нагадує київську Святої Софії. На території обителі розбитий ландшафтний парк: усюди доріжки, мощені дорогим каменем, акуратно підстрижені газони, загорожі з кущів, мініатюрні туї і маса різноманітних квітів. Посеред цієї зелені, поряд з величним храмом б'є фонтан. У скиті монастиря усамітнюються ченці, щоб помолитися за всіх без винятку людей. Тут вони підтримують благодатний вогонь з Єрусалима, який горить і вдень, і вночі – як символ незгасної віри.

У 2006 році на території монастиря розпочалося будівництво останнього восьмого храму – Свято-Троїцького собору, одного з найбільших в Україні, що не поступається за розмірами столичному Володимирському. Через п’ять років, 2 жовтня 2011 р., Собор було освячено. У зведенні храму брали участь чимало добровольців, а розписували його понад 60 майстрів, причому розпис унікальний – частину фресок робили за давньою технологією, яку використовували художники багато століть тому.

Молниця. Свято-Вознесенський монастир «Банчень»

monastyri-bukovyny

 

Боянський жіночий монастир на честь Боянської ікони Божої Матері

У 1898 р. румунські католики грецького обряду звели у селі Бояни храм Різдва Пресвятої Богородиці, який пізніше став православним. У 1991 р. для храму було написано образ Божої Матері із Немовлям Спасителем. Під час вечірнього богослужіння 18 грудня 1993 р., напередодні дня пам'яті свт. Миколая Мирлікійського, ікона почала сльозоточити. Спочатку очі Божої Матері були наповнені сльозами і дуже блищали, а наприкінці богослужіння сльози полилися до самого низу ікони. Відтоді до ікони здійснюються численні паломництва, і сам образ побував у багатьох куточках України.

monastyri-bukovyny

У 1995 р. при храмі заснували монастир. Спочатку він діяв як "сестринство" при Боянській іконі Божої Матері та скит під духовною опікою Банченської обителі. У 1999 р. за сестринством було затверджено офіційний статус монастиря.

На сьогодні обитель складається з основного монастирського храму Різдва Пресвятої Богородиці, домової церкви Боянської ікони Божої Матері, дзвінниці, двох келійних корпусів, підсобного господарства.

Монастир веде книгу записів чудесних зцілень, які здійснилися після молитов перед святинею. Багато записів пов'язано зі зціленнями від онкологічних та інших тяжких захворювань. За двадцять років з часу явлення чудотворної ікони Божої Матері, святе місце відвідали близько 2 млн паломників.

monastyri-bukovyny

 

Свято-Аннинський жіночий монастир

У передгір'ї Карпат, біля мальовничого села Вашківці Вижницького району, на горі, яку з давніх часів називають Анниною, знаходиться жіночий монастир.

На Аннину гору багато прихожан піднімаються на колінах. При цьому вони моляться і запалюють свічки. Нечасто побачиш, як прямо на стежках горять свічки. На престольне свято 14 серпня кількість паломників сягає тут 20-30 тисяч. 

monastyri-bukovyny

Гору на околиці Вашківців священною вважали здавна. Легенда розповідає, що в той час, коли Буковина знаходилася у васальній залежності від Туреччини, жила у Вашківцях дівчина Анна, яка славилася своєю красою і побожністю. Дівчина мала косу до колін і великі чорні очі. Турки під час одного з набігів дізналися про неї й вирішили впіймати красуню, щоб потім продати на невільницькому ринку. Рятуючись від ворогів, вона вибігла на гору. З вершини, Анна побачила, що турки оточили її. Діватися було нікуди і вона почала щиро молитися Богові, щоб той врятував її. Коли турки були вже зовсім близько, сталося диво: земля розступилася і поглинула Анну. На поверхні залишилася лише її коса. Турки довго шукали дівчину, але знайшли лише її волосся. Вітер вихопив його з їхніх рук і розвіяв по всій горі.

На знак цього дива місцеві християни насипали тут могилу і встановили кам'яний хрест, а гора з тих пір почала називатися Анниною. Незабаром з-під гори забив струмок з цілющою водою і до гори почали приходити хворі, які молитвами та святою водою зцілювалися від недугів. З часом хрест зруйнувала блискавка. Відновили його у 1848 р. – в рік відміни кріпацтва в Австрії, під владою якої на той час перебувала Буковина. Ймовірно, що тоді ж на вершині гори побудували дерев'яну церкву, що згоріла на початку ХХ ст. Віруючі ніколи не забували про священну гору. Навіть у часи панування войовничого атеїзму люди справляли тут богослужіння, встановлювали вночі хрести, які вдень владні функціонери знищували.

monastyri-bukovyny

1993 р. було засновано жіночий монастир Святої Праведної Анни. Побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення. На місці решток хреста, встановленого тут колись із нагоди скасування кріпацтва у 1848 р., воздвигнуто новий – на честь преподобної Анни. А поруч із хрестом можна побачити народний лубок із сюжетом, навіяним місцевою легендою.

Свято-Аннінський жіночий монастир. Панорама 3D

Аннина Гора - сайт Свято-Аннинський жіночий монастир

monastyri-bukovyny

 

Свято-Успенський чоловічий монастир (Кулівці)

Кулівці розташовані на березі Дністра, з якого відкривається дуже гарна панорама "тернопільського" берега. З води села не видно. Зате дуже добре видно на високій кручі, здалеку, бані церкви, що потопають у густих кронах дерев. Це бані головного храму Свято-Успенського Кулівецького чоловічого монастиря, який був заснований на місці дерев'яного храму Успіння Пресвятої Богородиці, побудованого ще 1789 р.

monastyri-bukovyny

Кулівецький монастир один з наймолодших на Буковині. За місцевими переказами, тут колись був маленький скит. На горі стояла лише одна церква. Храм завжди був парафіяльним. Стара дерев'яна Успенська церква та дзвіниця, розташовані на території монастиря на мальовничій горі крутого дністровського берега, збереглися і є пам'яткою архітектури державного значення.

У 1961 році церква була закрита радянської владою та опоганена. У 1989 році зусиллями віруючих монастир почав відроджуватися, а з 1991 року при храмі заснувалася невелика чернеча община. Урочисте відкриття монастиря відбулося 30 квітня 1997 року.

monastyri-bukovyny

У 1992 році у церкви з’явилися прибудова. У 1995 році побудовано братський корпус з будинковим храмом преподобного Іова Почаївського і трапезною з храмом преподобного Кукши Нового, у 1998 році – двоповерховий корпус намісника з канцелярією і адміністративними кімнатами, у 1999 році – капличку над криницею, а у 2002 році збудовано новий Свято-Преображенській храм з дзвіницею.

Головним художнім акцентом інтер’єру церкви є живопис у стилі бароко. У храмі знаходяться декілька мощевиків з святими мощами різних догідників Божих.

Кулівці, Заставнівський район

monastyri-bukovyny

 

Свято - Миколаївський Непоротівський чоловічий монастир „Галиць”

У глибоку давнину, внаслідок дії природних стихій, у місцевій вапняковій породі утворилося чимало гротів. В одному з них приблизно за тисячоліття до Різдва Христового існував язичницький жертовник (його сліди знайдено 1999 р. братією обителі та вивчено археологами Чернівецького національного університету). А за доби, коли ці землі входили до складу Київської Русі, й русичі вже прийняли християнство, у гротах оселилися ченці. Монастир виник у середині XII ст. й знаходився на околиці великого давньоруського поселення, яке простягалося більш як на 1 км. Обживаючи нову обитель, ченці піддавали гроти архітектурній обробці та доповнювали печерний комплекс штучними скельними приміщеннями. Тепер тут налічується понад двадцять природних, штучних та змішаних за походженням порожнин.

monastyri-bukovyny

З плином часу давньоруське поселення запустіло. Його естафету прийняло село Непоротове, розташоване неподалік від монастиря. За історичними документами воно відоме з 1447 р. Як непоротівський хутір виникло село Галиця на південному заході від обителі. Наприкінці XVIII ст. обитель сплюндрували турки, й вона запустіла. У 1801 р. її відродили. Проте налагодити тут життя не вдалося і монастир незабаром закрився. Під час Великої Вітчизняної війни монастир знову відродився, але з 1948 р. занепав. У 1950-х рр. стався обвал скельної породи, який пошкодив споруди обителі.

monastyri-bukovyny

Відродження монастиря почалося у 1999 році, коли сюди прибули двоє монахів з Івано-Богословського монастиря, що у Хрещатику на Заставнівщині, і відправили на руїнах святині першу службу. Згодом до них приєдналися ще двоє ченців, які того ж року отримали згоду від Священного Синоду на відкриття Свято-Миколаївського чоловічого монастирю, що отримав назву «Галиць». Незабаром відроджено Свято-Миколаївський печерний храм, а у 2003 році збудовано нову церква преподобного Антонія Великого.

На території монастиря є старовинні келії. Позаду монастиря розташована печера, яку називають печерою Самітника. Окрім великого Миколаївського храму, в монастирі є мініатюрна церква. Тут моляться послушники, іноді у будні відбуваються богослужіння.

Галиця, Сокирянський район

monastyri-bukovyny

 

Інші сакральні пам'ятки Буковини

Буковинські землі славляться унікальними релігійними спорудами, які свідчать  про духовну та історичну  безперервність  місцевих жителів. Весь регіон  усіяний церквами та монастирями, відомими своїм  архітектурним рішенням та внутрішніми розписами, які не мають аналогів у світі. 

monastyri-bukovynyОднією з особливостей релігійного ландшафту Чернівецької області  є наявність старообрядницького анклаву - села Біла Криниця, що знаходиться  недалеко до кордону з Румунією. Унікальний Успенський собор побудований на початку ХХ століття, його справедливо називають "кам'яною казкою Буковини". Зовнішнє собор нагадує відомий храм Василя Блаженного в Москві. А що до архітектури та декоративному оздобленню, то його порівняти хіба що з митрополичою резиденцією у Чернівцях. Проте він переважає її за складністю різьби і красою декоративних матеріалів, серед яких багатоколірна керамічна мозаїка і голуба  облицювальна  цегла, що повністю покриває стіни.

Розміщений серед полів, садів і сільської забудови, храм викликає подив і захоплення. Постановою Ради Міністрів України в 1978 р. Успенський собор  визнано пам’яткою архітектури та взято під охорону держави.

Біла Криниця. Комплекс старообрядництва >>

Другим об'єктом в цьому селі є Косьмо-Даміанівська церква  XVIII-ХІХ ст., типово української дерев'яної архітектури, що відома своїм унікальним дев'ятирядним іконостасом, якого немає більше в Україні.

monastyri-bukovyny

На самому півдні Буковини, у с. Селятин зберігся ще один шедевр православної сакральної архітектури – церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка є найстарішим зразком дерев'яного храму  у Буковинських Карпатах. Зведена у 30-ті роки XVII ст.  без єдиного цвяха, будівля ввібрала в себе елементи буковинського так званого "хатнього типу"   та гуцульського купольного, які на той час  лише починали своє розповсюдження на території Молдови.

monastyri-bukovyny
Слід зауважити, що   населенні пункти Буковинських Карпат  буквально рясніють дерев'яними храмами, дзвіницями та капличками. Миколаївська церква в Путилі, Успенська церква в Розтоках, Дмитрівська церква  в Дихтинці, церква Св. Параскеви в Усть-Путилі,  церква Симеона  Стовпника в с. Мариничі (усі храми ХІХ ст.) – лише невелика частина  сакральної спадщини Буковини.

Ми в соцмережах

cv Гід
chernivtsi

Чернівці інфо

buktour