Хотинська фортеця

SenSeo - Фахове виведення вашого бізнесу в Інтернет
SenSeo - Фахове виведення вашого бізнесу в Інтернет

Хотинська фортеця

Джерела: ukrainaincognita.com ; Чернівці – туристичний путівник

За 70 км на північний схід від Чернівців у 1000-літньому Хотині на березі Дністровського водосховища розташувалася Хотинська фортеця – одне із Семи чудес України.

Хотин – одне з найдревніших міст України, яке виникло на рубежі Х-ХІ ст. У цей період постав перший дерев'яно-земляний замок із поселенням біля нього. Найдавніші укріплення Хотинського замку не збереглися, оскільки їх знесли під час спорудження кам'яних стін у XIII ст.

ha 01 01

Тоді, у Х – ХІ століттях хотинські землі входили до складу Київської Русі, а з другої половини ХІІ століття – до Галицького (пізніше – Галицько-Волинського) князівства.

Не випадково скелястий мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які, своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.

ha-01-06

У 50 – 60 роках ХІІІ століття за наказом Данила Галицького дерев’яні укріплення Хотина замінюють мурованими. Навколо дитинця будують нові стіни з білого каменю-вапняку з замковою церквою, пізніше зруйнованою. Залишки тих стін довжиною 25 метрів та висотою 7 метрів і сьогодні помітні у товщі східної стіни, що примикає до Північної башти замку. Всередині XV століття, коли Пониззя входило до складу Молдавського князівства, за часи правління молдавського господаря Стефана ІІІ Великого фортецю істотно перебудовують. Фактично, її будують наново, залишивши лише частину східної стіни і піднявши рівень замкового двору на 8 – 10 метрів. Саме тоді зводять потужні башти і мури, два палаци та замкову каплицю. Після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж 14-16 ст. вона була резиденцією молдавських господарів. У 40-х роках наступного століття після часткового руйнування фортеці польськими військами твердиню відбудовують і розширюють у південному напрямку.

ha-01-03

У 1621 році під стінами Хотинської фортеці відбулася подія, яка за оцінкою істориків визначила подальшу долю Європи - Хотинська битва. 35-тисячна польська армія під командуванням гетьмана Яна Кароля Ходкевича разом із своїми союзниками – 40-тисячним козацьким військом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зійшлися у нерівній битві з об’єднаною турецько-татарською армією султана Османа ІІ, яка за різними даними налічувала від 250 до 400 тисяч воїнів. П’ятикратна перевага бусурманів та попередні військові успіхи аж ніяк не провіщали перемоги над ними захисників Речі Посполитої. І напевне, все б було навпаки, якби у той час, коли турки з’явилися під стінами Хотина, туди б вчасно не підоспіло козацьке військо Сагайдачного, який на той час сам вже був важко поранений під час прориву запорожців скрізь тил ворога. Битва не стихала 5 тижнів, з обох сторін полягло чи не половина воїнів. Та туркам не вдалося зламати бойових захисників фортеці і Османська Порта вимушена була укласти мир з Річчю Посполитою та відступити за Дунай. І хоча за умовами перемир’я Хотин залишився під владою турків, а вимоги козаків не були виконані польською владою, історики визнають, що саме Хотинська битва зупинила османську експансію на захід і врятувала Європу від турецького панування.

ha-01-07

Упродовж XVII століття козаки ще не раз поверталися і захоплювали Хотин. Найбільш довгим їх перебування тут було під час Визвольної війни: запорожці утримували фортецю з 1650 по 1653 рік. У 1673 році об’єднане 30-тисячне польсько-козацьке військо знову нанесло нищівної поразки турецькій армії, яка налічувала 40 тисяч воїнів. Остаточно турки закріпилися в Хотині на початку XVIII століття. Протягом 1711 – 1718 років за допомогою французьких інженерів-фортифікаторів на сусідніх пагорбах вони будують могутні укріплення бастіонного типу, що отримали назву «Новий замок». Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони й широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також мечеть із мінаретом. Збудовані з використанням останніх досягнень фортифікаційної справи, вони були пристосовані до сучасного на той момент виду зброї – далекобійної артилерії. Проте нові укріплення турків не завадили російським військам протягом XVIII століття тричі захопити Хотин. Перший раз це відбулося у 1739 році після знаменитої Ставчанської битви, оспіваної Михайлом Ломоносовим в оді «На взятие Хотина», а також у 1769 та 1787 роках.

ha-01-04

У 1806 р. розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання Бухарестського миру 1812 р. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву Бессарабія. У першій половині XIX ст. Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але через нові тенденції у військовій тактиці Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.

ha-01-05

У радянський період фортеця руйнується. Але це не заважає радянським кінорежисерам облюбувати її, як місце для зйомки майбутніх шедеврів кінематографу. «Три мушкетери», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Стара Фортеця» - ось далеко не повний перелік художніх фільмів, які знайомі кожному глядачеві. Відновлена фортеця і на початку ХХІ століття продовжує користувалися популярністю серед кінематографістів. У 2007 році тут розпочато, а у 2009 році закінчено зйомки скандальної стрічки російського кінорежисера В.Бортка «Тарас Бульба». У роки незалежності хотинська твердиня до свого поважного туристичного і кінематографічного статусу додала ще й фестивальний: починаючи з 2009 року щорічно у вересні тут проводиться Міжнародний фестиваль «Хотинська твердь», під час якого учасники відтворюють історичні події Хотинської битви 1621 році. А з 2010 року в стінах фортеці проходить військовий фестиваль «Битва націй».

ha-01-08

Комплекс зустрічає нас пам’ятником переможцю Хотинської битви 1621 року гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному, встановленому у 1991 році.

ht 001 05

Входом до комплексу слугує Бендерська брама – одна з п’яти, зведених турками на початку XVIII століття під час спорудження Нової фортеці.

ht 001 06

Крім п’яти брам - Бендерської, Подільської (розташованої праворуч від Бендерської), західної Ясської, Руської та Кам’янецької, Нова фортеця являла собою земляний вал товщиною 8 метрів, зовнішня сторона якої укріплена кам’яним муром, перед яким було влаштовано вимощений каменем рів. Укріплення мало сім бастіонів, призначених для дальнобійної артилерії, частину з яких відновлено. Площа Нової фортеці, що нібито слугує рамкою для хотинської цитаделі, складає понад 3 квадратних кілометри. Вона має форму прямокутника, більша сторона якого витягнута уздовж Дністра на 1200 метрів, а менша має довжину 350 метрів.

ht 001 07

ht 001 08

ht 001 09

ht 001 10

Пройшовши скрізь браму відразу зупинимося, щоб насолодитися першим поглядом на фортецю і замок. Твердиня закохує у себе відразу і назавжди. Замок звідси здається маленьким, але це лише на перший погляд. Всю його велич ми зможемо оцінити, підійшовши до замкових стін.

ht 001 11

А поки що оглянемо декілька споруд, що знаходяться на території Нової фортеці. Першу з них, церкву, помітно відразу. Храм Олександра Невського збудовано у 1835 році за проектом архітектора Штауберта для російського гарнізону, що квартирувався у фортеці з 1812 року. Кам’яна однокупольна церква із дзвіницею над бабинцем є яскравим зразком архітектури російського класицизму.

ht 001 12

ht 001 13

Руїни напроти церкви – все, що залишилося від мечеті з мінаретом, зведеної турками в першій половині XVIII століття.

ht 001 14

Перед тим, як завітати до замку, обійдемо його навколо, щоб побачити всю його красу ззовні. Для цього перейдемо місток через безіменний потік і піднімемося на пагорб. Саме звідси відкривається класичний вигляд замку. Його дугоподібна західна стіна з двома баштами – Круглою і Комендантською, виглядає, як суцільний моноліт. В стінах, висота яких сягає 30 – 35 метрів, а товщина – майже 5 метрів, відсутні традиційні для більшості замків бійниці. Натомість їх увінчують зубці-мерлони, влаштовані на початку XVIII століття турками замість закритих бойових обходів уздовж фортечних стін. Через щілини між зубцями оборонці замку обкидали ворогів камінням та обливали їхні голови кропом.

ht 001 16

ht-001-17

Уважніше придивіться до замкових стін: разом з Комендантською баштою їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири горизонтальні ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Верхні три ряди орнаменту перериваються слідом від гармати, на якому можна роздивитися зображення глечика, так само викладеного з червоної цегли. І, звичайно ж, не можна не звернути увагу на величезну вологу пляму. Скоріш за все, своєму утворенню вона зобов’язана колодязю, що знаходиться на замковому подвір’ї.

ht-001-18

Обійшовши замкові стіни, вийдемо до Дністра. Перед нами найбільша вежа замку – Північна, що має розміри 13,5 на 11 метрів і прорізана трьома рядами бійниць. В її верхній частини ще залишився бойовий хід – огороджена зубцями бойова площадка. Північна башта слугувала останнім форпостом замку і була розрахована на самостійну оборону. Велич фортеці можна й оцінити з берегу Дністра: тут стіни є прямими, а їхня висота сягає 40 метрів. У бік річки виступає ще одна башта – Східна.

ht-001-19

ht-001-20

Замок зустрічає Надбрамною вежею, до якої попадаємо через відновлений у 1969 році дерев’яний міст, прокладений через рів. Ця частина замку виникла пізніше, у 1540 – 1544 роках, коли південну фортечну стіну відсунули на 25 метрів.

ht-001-21

Перший і найбільший замковий двір називався двором Воїнів і призначався для гарнізону фортеці.

ht-001-22

Майже посередині двору – колодязь 65 метрів завглибшки, а за ним – двоповерховий комендантський палац – один з двох, збудованих у XV столітті, що у зміненому вигляді зберігся до наших днів. Як відлуння середньовічної моди на готику архітектура палацу зберегла різьблені білокам’яні одвірки вікон та обрамлення дверей. Його фасад оздоблено білокам’яними блоками зі смугами шахового орнаменту з червоної цегли. З заходу палацова будівля примикає до Комендантської башти, а до її південно-східного кута притулилося приміщення сходової клітки. Під палацом – два глибоких льохи, і яких зберігалася зброя і провіант.

ht-001-23

Комендантський палац з боку комендантського двору:

ht-001-24

ht-001-25

В східній частині двору Воїнів знаходиться двоповерховий корпус казарм, до якого з півночі примикає замкова каплиця. Каплиця, ймовірно зведена у XV столітті, хоча існують дослідження, які датують її 1230 роком. Храм складається з прямокутної нави з невеликими бічними конхами, мініатюрної апсиди і прямокутного притвору.

ht-001-26

Найцікавіша деталь каплиці – величезний білокам’яний арковий портал, що прикрашає вхід до нави з притвору. Портал виконаний у романо-готичних формах і оздоблений розкішним різьбленням.

ht-001-27

Храм мав хрещате склепіння з гуртами, а високі стрілчаті вікна слугували бійницями. В інтер’єрі збереглися оригінальні консольні капітелі та частина живопису середини XVI століття. Вхід до церкви розташований на другому поверсі, а на першому можна облянути невелику діораму Хотинської битви та придбати сувеніри.

ht-001-28

За комендантським палацом знаходиться другий замковий двір, що має назву Комендантський. Він значно менший за двір Воїнів. Як зрозуміло з його назви, призначався він не для всіх: тут розміщалися лише вищі чини. Особливу мальовничість двору надавала аркада-галерея по периметру Комендантського палаці, яка частково збереглася.

ht-001-29

ht-001-30

Фортеця відкрита для відвідувачів щоденно з 09.00 до 18.00 год. без вихідних (тел. (03731) 2-29-32, 2-13-73)

Craze
Craze
AnexTour
SLI-DOOR
SenSeo

CRAZE.COM.UA

CRAZE.COM.UA

CRAZE.COM.UA

CRAZE.COM.UA

Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
cv Гід

Чернівці інфо

Буковина інфо

Буковина інфо –
Туристична інформація
про Буковину та Чернівці.

cv Гід