Джерела: карпати.info ; Буковина туристична

Ця земля ніби дихає старовиною, приваблює туристів прадавніми пам'ятками історії. Археологічні пам'ятки Трипільської культури III тисячоліття до н. е., ранньозалізного віку, слов'янської та давньоруської культури захоплюють своєю таємничістю. На Глибоківщині, напевно, найбільше в Буковині пам'яток архітектури — культових споруд. Тут понад 40 церков і соборів. Тож знайомство з цим краєм буде для вас неповторним і захоплюючим. 

Глибоцький район розташувався у межиріччі Пруту та Сірету, в передгірській зоні Буковини. Від глибокої низької місцевості походить історична назва села - Глибока, перша письмова згадка про яке датована 20 червня 1438 р. 

Територія, на якій сьогодні розкинулась Глибока, колись була заселена різними племенами. На високому мисі в урочищі Замчище знайдено рештки глинобитних осель жителів поселення часів Трипільської культури III тис. до н. е. А в добу раннього заліза (/ІІІ-/ІІ ст. до н.е.) тут існувало городище з трьома лініями валів і ровів, яке було заселене в пізніші, слов'янські часи. 

Про Глибоку історія згадує як про запустілу місцевість на "Чорній Поляні". А грамота, яка дійшла до нас з тих часів, свідчить що цими землями під назвою Глибока молдавський воєвода Ілля наділив придворного суддю Петра Гудима. У 1491 р. молдавський господар Штефан III своєю грамотою ствердив передачу Глибокої придворному Юдці. 

Довгий час ці землі були власністю феодалів та монастирів. Феодальний гніт посилювався турецьким поневоленням. У 1774 р. Глибока разом з усією Буковиною підпала під владу Австрії. Приєднання Буковини до Радянської України дало значний поштовх і для розвитку Глибоківщини. 

Найбільш цікавими для істориків є пам'ятки археології Трипільської культури III тис. до н.е., а також пізнішої доби, що в селах Старий Вовчинець, Волока. Кам'янка, Коровія, Молодія та Черепківці; пам'ятки ранньозалізного віку — у Молодії, Волоці, Кам'янці; пам'ятки археології слов'янської та давньоруської культури знаходяться також у Волоці, Черепківцях, Молодії (де в урочищі Селище знайдені залишки поселень Лукашівської культури). А між селами Сучевени та Кам'янка — історична пам'ятка археології: городище доскіфського часу “Турецький вал". У с. Опришени знайдено могильник культури карпатськихі курганів. 

Особливо цікавими туристам будуть культові споруди. До найвизначніших з них можна віднести Космодем'янівську церкву XIII ст. та Білокриницький собор Успіння Пресвятої Богородиці - кам'яний старообрядницький храм, який було зведено протягом 1900-1908 рр. за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. 

Це також Миколаївська церква із дзвіницею 1618 р. у с. Поляна, Воздвиженська церква 1790 р. у Верхніх Синівцях, Успенська церква 1718 р. у Турятці та Дмитріївська церква із дзвіницею у Луківцях. Якщо ви хочете побачити храм, збудований без єдиного цвяха, відвідайте дерев'яну церкву в с. Луківці, зведену у 1757 р. Всі решта назвати неможливо — так їх багато. Район просто наповнений пам'ятками дерев'яної архітектури. Тут зосереджені найдавніші храми хатнього типу, характерні для Буковини і півночі Молдови. 

Для тих, хто хоче більше дізнатися про життя видатної української письменниці Ольги Кобилянської, гостинно відкриє свої двері музей-садиба, що в с. Димка. 

А якщо вас цікавлять етнографічні особливості краю, то можете завітати до музею історії с. Старий Вовчинець. Саме тут ви оглянете незвичайну колекцію із 5000 писанок, предмети домашнього вжитку і навіть бивні мамонта, знайдені на околиця села. 

Гордиться Глибоківщина своїми людьми. Тут народилися Мар'ян Ілліч Талаба — соліст Національної опери України.і народний артист України Іво Бобул, поет-есеїст Аркадій Сучевяну, поетеса О. Г. Приходько-Возняк, Євген Латій — режисер, секретар Спілки кінематографістів Росії. 

Із задоволенням проведуть свій час на Глибоківщині і любителі природи. Незважаючи на низинний рельєф району, в ньому є певні цікавинки, що приваблюють туристів своєю незвичністю. Вражаючі цирки-амфітеатри простягнулися в долині річки Дерелуй біля сіл Червона Діброва та Валя Кузьміна. 

Незважаючи на "глибокість" Глибоківщини, приємні винятки тут є. На південному сході від села Кам'янка здійнявся найвищий пагорб Глибоцького району — Кирилівський горб. Його висота становить 478 м над рівнем моря. 

На території району переважають букові ліси. Тут зростають рідкісні рослини — беладонна звичайна, венерині черевички, лунарія оживаюча, шафран Гейфелів. Є також і ендемічні види (які більш ніде не зустрічаються) — лікоподієла заплавна та мажок жовтий. 

Для тваринного світу району характерні і степові, і гірські види. Тут зустрічаються заєць-русак, лисиця, сойка, зяблик, яструб та шуліка. Значна кількість представників фауни занесена до Червоної книги України. 

Творінням рук людських є Глибоцький п'ятигектарний парк-пам'ятник садово-паркової архітектури. Йому вже близько 100 років, і ростуть в ньому близько 30 видів дерев. Взагалі мешканці району здавна дбають про природу — парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва є не лише у Глибокій, а і в селах Просокирянах та Петричанці, парк-заповідник — Карпачеві.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура:

• Воздвиженська церква (1903), с. Молодія
• Козьмодем’янiвська церква (XVIII-XIX ст.), с. Бiла Криниця
• Миколаївська церква та дзвіниця (1618), дерев’яні; с. Поляна
• Михайлівська церква (1908), с. Коровія
• Михайлівська церква (1890), с. Стерче
• Михайлівська церква (1876), с. Широка Поляна
• Успенський собор старообрядцiв (1900-1908), с. Бiла Криниця
• Успенська церква (1894), дерев’яна; с. Кут Баїнський
• Успенська церква (1718), с. Турятка
• Хрестовоздвиженська церква (1790), дерев’яна; с. Верхнi Синiвцi
• Церква Богородиці (1827), с. Михайлівка
• Церква Богродиці (1900), с. Старий Вовчинець
• Церква Параскеви (1908), с. Горбівці

Інші пам’ятки:

• Палац Скібневських (поч. ХХ ст.), м. Глибока
  В другій половині ХІХ ст. багато земель навколо Глибокої належали роду Сапєгів. В 1892 році у князя Адама Сапєги маєток купив польський шляхтич Броніслав Скібневські. Саме з ім’ям пана Скібиневського пов’язане архітектурне обличчя містечка, яке частково збереглося до наших днів. В руках Скібневських Глибока залишалась аж до Другої світової війни. Останнім власником палацу був син Броніслава Олександр. Зараз у палаці Скібневських розташована районна дитяча лікарня.
• Панський маєток (кін. XIX ст.), с. Петричанка
• Цвинтар-меморіал загиблим у Першій Світовій війні (поч. XX ст.), с. Валя Кузьмина
• Черепківцівський палац (поч. XX ст.), с. Черепківці
  Пам’ятки природи та природоохоронні території •Дуб "Штефана Великого", с. Валя Кузьмина
  За переказами дуб, якому зараз понад 500 років, було посаджено молдовським господарем Штефаном Маре, після перемоги над польсько-литовським військом короля Яна Ольбрехта. Розповідають, що тоді на місці битви висадили багато дубів, та до сьогодні зберігся лише один.
• Петрівецький заказник, с. Корчівці
  Створений у 1983 році. Охороняється урочище, представлене природними дубово-ялицевими та буково-дубово-ялицевими лісами, що утворювали колись в Серетському передгір’ї Буковини суцільну смугу. З рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, зустрічаються гніздівка звичайна та зозулині сльози яйцеподібні. Заказник має значення генетичного резервату еталонних насаджень.