Джерела: карпати.info ; Буковина туристична

Район розташований у південно-східній частині Буковини, на лівому березі ріки Прут, у лісостеповій зоні. На півдні Прут відокремлює район від Герцаївського району та Румунії. 

Люди заселили ці місця у найдавніші часи. Про це свідчать знаряддя праці кам'яного віку, які знайдені в багатьох місцях. Це пам'ятки археології Трипільської культури IV–ІІІ тисячоліття до н. е., комарівської (XV–XIV ст. до н. е.), Черняхівської (ІІІ–ІV ст. н. е.) та інших культур, а також культур раннього і пізнього середньовіччя. Племена, які заселяли тогочасну територію, відомі як племена фракійського гальштату. 

Першим відомим народом, що заселяв землі між Дунаєм і Дністром, були гети. У I столітті н. е. по сусідству з гетами з'явилися даки. Пізніше цими територіями переходили кочівники – готи, гуни, гепіди, авари, утри, печеніги, половці. Територію межиріччя Дністра і Пруту у VІІ–ІХ століттях займали слов'янські племена тиверців. 

Понад 200 років (885-1100 рр.) цей край, як і вся Буковина, входив до складу Київської Русі, з XII століття – до Галицького та Галицько-Волинського князівств, а у XIV ст. був захоплений Угорщиною. В 1359 р. Угорщина визнала існування Молдавського князівства, до складу якого увійшла і територія району. Державною мовою в князівстві була українська. У 1514 р. Молдавське князівство загарбала султанська Туреччина. Тільки російсько-турецька війна 1768-1774 рр. звільнила територію краю від турків. 

У 1812 р. ця територія була приєднана до Росії, а з листопада 1918 р. знаходилась під владою Австрії. У 1919 р. край окупували румуно-боярські загарбники, а в 1940 р. до Буковини увійшли радянські війська, і вона стала частиною Радянської України. 

Історія Новоселівщини залишила багато пам'яток – в районі налічується понад 80. Серед культових споруд – насамперед Іллінська церква у с. Топорівці. Збудована в 1560 р., вона є найдавнішою пам'яткою архітектури Буковини. 

Та природа краю залишила такі давні пам'ятки, які сягають у глибини геологічних епох. Ось наддністрянські печери – справжнє буковинське диво. Величезні розгалужені підземелля, які сьогодні вивчені далеко не повністю, відомі лише фрагментарно. Колись люди не тільки користувалися ними, а й створювали підземні середовища для своїх потреб. 

Між селом Подвірним та придністровським селом Анадоли знаходиться один із найбільших лабіринтів світу. Про його справжні розміри можна тільки здогадуватися. Південна частина цих підземних порожнин, сталактитова печера "Попелюшка" – справжня казка, яка вабить сюди дослідників, спелеологів і туристів. За довжиною своїх ходів вона займає 8-ме місце у світі. "Попелюшка" має три поверхи і вражає розмірами галерей, залів, довжина яких сягає 170 метрів, хитросплетінням переходів, підземними озерами, каньйонами та різнобарвними глинами. 

Карстова печера "Буковинка" розташована поблизу села Стальнівці. Вона належить до лабіринтового типу і також має три поверхи. Нині тут розвідано близько 3700 м ходів і галерей. У "Буковинці" виявлено рештки плейстоценових тварин – печерного ведмедя, волохатого носорога, печерної гієни та інших. 

"Буковинка" – триповерхова лабіринтна печера, яка цікава різноманітністю вторинних кристалів і характеризується багатством печерних відкладів. 

Всі ці печери є державними заказниками. "Прутська заплава" – також державний заказник, але вже ландшафтний. Він знаходиться на землях сіл Тарасівці, Ванчиківці, Костичани, Драниця, Мамалига. 

Садово-паркове мистецтво на Новоселівщині представлене парками "Рідківський" і "Чорнівський", заснованими у 1848 р. А ось і орнітологічний природний заказник "Драницький". 86% його території займає мальовниче озеро. Заказник є рідкісним місцем гніздування рудої, сірої, білої і малої чапель, а також ряду водоплавних і болотних птахів. Відпочити можна біля лікувальних джерел і свердловини – а їх тут немало: "Джерело Магала , "Магалянська мінеральна-2", "Щербинецька-112" і "Джерело Драниця", "Черленівська мінеральна-1" і "Черленівська мінеральна-2, "Боянська мінеральна" і "Новоселицька мінеральна". 

Новоселівщина розташована у найбільш рівнинній частин Прут-Дністровського межиріччя. Ліси займають тут понад 5%, їх панівною породою є дуби – звичайний і скельний, граб лісовий, ясен, клен, лісові черешня та яблуня. 

Тваринний світ краю надзвичайно різноманітний. У лісі водяться косуля, дикий кабан, лисиця, заєць-русак, борсук, білка, їжак, кріт, степова куниця, хом'як, видра, норка. Отже, якщо мисливець, то, приїхавши сюди, ви потрапили куди треба. А в річках і водоймищах, яких тут безліч – короп, карась, окунь, лящ, морена, товстолоб, білий амур, стерлядь, струмкова форель, харіус, щупак, сом, лин, йорж. Ця інформація вже для завзятих рибалок, які ще на порозі вибору – куди поїхати відпочивати сумнівайтеся, приїжджайте сюди! Тут будуть вам раді, а знайдете відпочинок, спокій і красу.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура

• Дмитрівська церква (1905), с. Ванчиківці
• Миколаївська церква (1858), с. Маршинці
• Миколаївська церква (поч. XVIII ст.), с. Строїнці
• Миколаївська церква (1874), с. Черленівка
• Михайлівська церква (1914), с. Балківці
• Комплекс Iллiнської церкви з дзвіницею та огорожею (1560), с. Топорiвцi
• Комплекс Iллiнської церкви (1914), с. Топорiвцi
• Костел Святого Яна Непомуки (1887), с. Бояни
• Оборонна церква (XVI-XVII ст.), с. Топорівці
• Троїцька церква (1818), с. Магала
• Успенська церква (1896), с. НегренціУспенська церква (1907), м. Новоселиця
• Успенська церква (1899), с. Рокитне
• Церква Вознесіння Господнього (1906), с. Рідківці
• Церква Єлизавети (1872), с. Стальнівці
• Церква Покрови (1889), с. Несвоя
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1898), с. Бояни
• Церква Святого Юрія (1858), м. Новоселиця
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1838), с. Бояни

Інші пам’ятки

• Вітряк (XIX ст.), с. Динівці
• Залізничинй вокзал (1905), м. Новоселиця

Пам’ятки природи та природоохоронні території

• Дежерело "Драниця", с. Драниця
• Джерело "Магала", с. Магала
• Заказник "Прутська заплава"; села Тарасівці, Драниця, Костичани, Мамалига
• Орнітологічний природний заказник "Драницький", с. Драниця
• Печера Буковинка, с. Стальнівці
  Триповерхова карстова печера лабіринтового типу у якій розвідано близько 3700 м ходів. У ній виявлено рештки тварин, що жили у плейстоеценовий період (період між 1,8 млн. та 11,5 тис. років тому) — печерних ведмедя і гієни, волохатого носорога та інших.
• Печера Попелюшка, с. Подвірне
  Печера вважається одним з найбільших лабіринтів світу і за довжиною ходів займає восьме місце у світі. Триповерхова містить у собі підземні озера, каньйони і підземні галереї, висота яких сягає навіть 170 м.