Джерела: карпати.info ; Буковина туристична

Сторожинецький район розташований у південно-західні частині Чернівецької області. На півдні він межує з Румунією, на заході — з Вижницьким районом. Дві третини всієї площі району займає Буковинське передгір'я, одну третину - Буковинські Карпати. Клімат передгір'я помірно-теплий, вологий. 

У мальовничій долині, на лівому березі річки Сірет, біля підніжжя Карпат розташоване місто Сторожинець — одне з найдавніших міст Буковини. 

Перша писемна згадка про Сторожинець як населений пункт датована 1488 р. Однак саме поселення виникло значно раніше. і чудовій улоговині, на берегах річки Сірету, густо оточених непрохідними лісами, наші далекі предки звели свої осел оточивши їх довкола сторожовими постами давніх русичів; звідси і пішла назва Сторожинець.    

У XIX ст. Сторожинець став промислово-торговельним центром зі своїми культурними та духовними устоями. Початок нового століття став початком повного переродження та цивілізації, сюди масово прибували австрійці, німці, почали діяти школи з німецькою, румунською та українською мовами викладання. 

У травні 1904 р. Сторожинцю офіційно присвоєно статус міста. 

Це місто з багатим історичним минулим. Для туристів ( цікавим один із найбагатших за складом дерев дендропарк, знаходиться на території лісового технікуму, а також парк біля школи-інтернату, де ростуть дерева, вік яких налічує 250-300 років. Не менш цікавим є будинок мерії міста, збудований у XIX ст., костел Святої Анни, зведений у 1794 р., та православна церква Святого Георгія. 

На території району проводять службу 42 церкви та костьоли що є пам'ятками архітектури XVII — XIX століть. 

Докладніше з історією краю можна ознайомитися, відвідавши історичний музей у с. Нові Бросківці. Етнографія та притаманні краянам традиції розкриються вам у етнографічному музеї с. Великий Кучурів та історико-етнографічному музеї в с.Чудей. 

Гордістю міста Сторожинець є лісовий технікум. Він розмістився у замку поміщика Флондора. Сьогодні територія технікуму - пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення. У парку — понад 800 видів дерев і сьогодні це великий навчальний і науковий комплекс. Тут багато фігурних альпінаріїв, альтанок, дерев'яних скульптур, квітників. Взагалі, кажуть, що на кожного мешканця Сторожинця припадає по 40 кв. метрів зелених насаджень. Тут здавна не лише культивували місцеві види, а й завозили диковинки з інших країв. Так і виростали дендропарки. 

Та найбільшим багатством міста є його жителі. 

У Сторожинці проживала перша українська жінка-лікарка Австро-Угорщині Софія Окуневська. Передова освітянка, вона володіла декількома мовами, була знайома з передовими людьми, залучала краян до прогресивної європейської думки. Феноменом своєї особистості вона вплинула на світогляди Ольги Кобилянської, Наталії Кобринської, Василя Стефаника. 

Напевно, сама природа здавна сприяла народженню талантів Серед них — письменники С. Слюсарчук, В. Здоровенко народний артист України М. Гаденко, самодіяльні композитори і виконавці В. Верстюк, I . Мисько, А. Дущак, В. Сердюк, В. Кожелянко, Б. Бунчук, Т. Лаврук. Марія Васкул — відома на Буковині вишивальниця.

Одне з наймальовничіших сіл району — Банилів-Підгірний, Село розташоване у підніжжі Карпат, в долині річки Малий Сірет. Увагу бажаючих відпочивати за програмою зеленого сільського туризму приваблюють вершини гір Кечира, Солонці, Зубровиця висотою понад 800 м над рівнем моря. 3 них відкриваються дивовижні краєвиди Буковинських Карпат. 

У мальовничих околицях села знаходяться озера, де водяться короп, карась, окунь. Біля озер розташовані затишні будиночки рибалок. В урочищі Гільча знаходиться водоспад на річці Малий Сірет, у якому водиться форель. На південній околиці села є насадження дикоростучого тису ягідного. 

На вершині гори Рагідна, за переказами та легендами, знаходиться скеля ватажка опришків Олекси Довбуша. 

До послуг відпочиваючих - котеджі селян з усіма побутовими зручностями. Господарі забезпечать гостей екологічно чистими продуктами своїх господарств: молоком, сиром, яйцям городиною, хлібом домашньої випічки. а також дарами лісу: грибами, медом, ягодами, лісовими горіхами. Для любителів мисливства є гарна можливість вполювати дикого кабана, вовк, лисицю, зайця, перелітну качку, оленя, косулю. 

По навколишніх горах прокладено цікаві туристичні маршрути. Тут природа зберегла свою чарівну красу й унікальний первозданний ландшафт. Любителі природи і тиші всюди знайдуть собі чудове місце для спокійного відпочинку. 

На околицях Красноїльська, неподалік від кордону з Румунією збудовано декілька баз відпочинку для дітей і дорослих. Мальовнича горбиста місцевість вкрита лісами, багата на рідкісні флору та фауну. Саме тут, у мисливському господарстві "Зубравиця", на волі живуть зубри. Комфорт, природа, екзотика — ось де цікаво і корисно відпочивати! 

Є на що подивитися на Сторожинеччині. Ще за часів австрійських цісарів говорили так: "Якщо б Господь вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину". Зокрема, це можна сказати про гірську Сторожинеччину.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура:

• Дмитрівська церква та дзвіниця (1897), с. Іжівці
• Дмитрівська церква та дзвіниця (1900), с. Клинівка
• Дмитрівська церква та дзвіниця (1892), с. Тисовець
• Дмитрівська церква (1898), с. Череш
• Каплиця (XVIII ст.), с. Бобівці
• Костел апостолів Петра і Павла (поч. ХХ ст.), с. Череш 
• Костел архангела Михаїла (1882), дерев’яний, с. Панка
• Костел-капличка Успіння Пресвятої Богородиці (1891), с. Буденець
• Костел св. Анни (поч. XX ст.), м. Сторожинець
• Костел св. Мартина (1907), с. Банилів Підгірний
• Костел св. Михайла (XIX ст.), с. Клинівка
• Костел Преображення Господнього (1879), с. Нижні Петрівці
• Костел св. Рози з Ліми (поч. ХХ ст.), дерев’яний; с. Давидівка
• Маріанський костел (поч. ХХ ст.), дерев’яний; с. Давидівка
• Миколаївська церква (1879), с. Межиріччя
• Миколаївська церква (1879), с. Чудей
• Михайлiвська церква (1806), дерев’яна, с. Стара Жадова 
• Руїни костелу (кін. XIX ст.), с. Нова Жадова
• Свято-Георгіївська церква (1897), м. Сторожинець
• Троїцька церква (ХІХ ст.), дерев’яна; с. Давидівка
• Успенська церква та дзвіниця (1901), с. Михальча
• Церква архангелів Михаїла й Гавриїла та дзвіниця (1799 -1803), с. Буденець
• Церква архангелів Михаїла та Гавриїла (1786), дерев’яна; с. Давидівка
• Церква Богородиці та дзвіниця (1897), с. Нові Бросківці
• Церква Воздвиження Хреста (XIX ст.), с. Бобівці
• Церква Іоанна Предтечі (1792), смт. Красноїльськ
• Церква Параскеви та дзвіниця (1869), с. Бобівці
• Церква Параскеви (1789), с. Старі Бросківці
• Церква Параскеви (колишній костел св. Антонія), (1906), с. Верхні Петрівці
• Церква Параскеви (1910), дерев’яна; с. Давидівка
• Церква Параскеви та дзвіниця (1820), с. Зруб-Комарівський
• Церква Параскеви (1906), с. Нижні Петрівці
• Церква Різдва Богородиці (1922), с. Слобода-Комарівці
• Церква Святого Духа та дзвіниця (1877), с. Снячів

Інші пам’ятки:

• Єврейський цвинтар (кін. XIX ст.), с. Чудей (N 48.167 Е 25.734)
• Маєток Оренштайнів (1880), м. Строжинець
• Маєток пані Григорчихи (поч. XX ст.), с. Давидівка 
• Палац Мікулі-Волчинських (XIX ст.), с. Буденець
• Палац Фльондорів (1893), с. Стара Жадова
• Панський маєток (поч. XX ст.), с. Череш
• Ратуша (кін. XIX ст.), м. Сторожинець
• Церква-вулик (1980), с. Глибочок
• Школа-приходський будинок (1884), с. Кам’яна

Пам’ятки природи:

• 300-літній дуб, с. Буденець
• Джерело гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води «Буковинська», с. Буденець
• Ландшафтний заказник «Лунківський», смт. Красноїльськ
  Розташований на південних схилах г. Горсулуй (866 м). Тут охороняється ялиново-ялицево-буковий праліс з участю клена гостролистого та явора. Окремі дерева бука досягають 200-річного віку. Серед представників фауни тут зустрічаються олень благородний, сарна європейська, ведмідь бурий, рись євразійська, куниці тощо.
• Сторожинецький дендропарк, м. Сторожинець
  У 1912 році, тодішній власник міста Сторожинець, поміщик Оренштайн, перетворив ліс навколо свого палацу у парк. У дендропарку зустрічають 200-річні дуби, липи, клени, граби. Серед екзотів є пірамідальні туї, червоні дуби, пурпурнолисті буки, дволопатеве гінкго, ялівець віргінський, каштани їстівні, бархат амурський, калина будельник, слива Піссарда, сосна Банкса, схожі на пальми аралії маньчжурські та інші. На найвищій точці лісопарку ростуть три зігнуті верби, яких називають Шев- ченковими. Живці з Тарасової верби, яку поет виростив у казахському засланні, привезли в сторожи- нецький дендропарк у 1968 році. Загалом у дендропарку росте понад 1200 видів рослин.