Джерело: ukrainaincognita.com

За Чудеєм відразу починається велике селище КРАСНОЇЛЬСЬК, відоме ще з 1431 року. Стара назва поселення – Красна. На початку ХІХ століття в Красній діяв склозавод, що випускав порожнє та листове скло, перенесений сюди зі Старої Гути.

Як і Банилів-Підгірний, Красноїльськ є справжнім раєм не лише для шанувальників архітектури, а й для любителів гір та зеленої природи: вкриті заповідними лісами гори починаються відразу за містечком.

 Мандрівку почнемо з центральної вулички містечка, поворот праворуч на яку ви не пропустите. Вулиця тягнеться на багато кілометрів уздовж річки Серетель майже до її витоків в горах.

 Перше, що кидається в очі: величезна кількість дерев’яних будиночків під ґонтовим дахом, частина з яких нагадує гуцульські гражди.

 А в самому центрі села увагу приверне комплекс двох храмів, перший серед яких - великий мурований хрещатий в плані з масивною банею над навою та трьома баштами над бабинцем. Красноїльська церква Покрови, як і церква в Чудеї, є семикупольною. Зведена в часи «перебудови» і освячена у 1991 році.

В наві цього храму зберігається Красноїльська ікона Божої Матері, написана у 50-ті роки ХХ століття іконописцем Смирновим – переселенцем з Росії, який створив її для православної родини Андронників, які в свою чергу подарували її друзям з бідної родини Митриків.

Вперше ікона явила свої надприродні властивості («заплакала») на передпасхальному тижні у 1995 році. Митрики віднесли її до старої Івановської церкви, де настоятель храму Василь Павленко, помістивши її до вівтаря, побачив на зворотному боці ікони сліди маслянистої речовини. Пізніше речовина пропитала ікону і почала проявляти свої чудодійні властивості, зцілюючи мешканців Красноїльська і паломників з інших місць. Настоятель храму із задоволенням показав мені ікону: вона і досі «плаче».

А справжнього цінителя храмової архітектури зацікавить маленька мурована церківка, що ховається в тіні нового великого храму. Церква Іоанна Предтечі, збудована у 1792 році на кошти боярина Александру Ільшчі, є унікальним для Буковинського Прикарпаття взірцем мурованого храму. Щось схоже можна побачити в Лужанах, Топорівцях, але все одне – не те.

 Текст та фото Андрія Бондаренка

Красноїльськ. Повну розповідь читайте на сайті