Джерело: ukrainaincognita.com

ХОТИН (11 тис. мешканців) – найстаріше місто Чернівецької області, яке нещодавно відсвяткувало своє 1000-ліття. Тоді, у Х – ХІ століттях хотинські землі входили до складу Київської Русі, а з другої половини ХІІ століття – до Галицького (пізніше – Галицько-Волинського) князівства. Скоріш за все саме у той час і були зведені перші дерев’яні укріплення на високому березі Дністра, які й заклали основу для майбутньої слави Хотина, як міста-фортеці. Щодо походження назви міста, то існують дві різні версії. За першою з них назва походить від легендарного дакійського вождя на ім’я Котизон. Друга версія більше подобається гостям та мешканцям міста: назва утворилася від слова «хотіти». І дійсно в усі часи місто, що знаходилося у вигідному місці на перетині торгівельних шляхів, а у майбутньому – на кордонах різних держав, завжди було мрією для різних завойовників. Саме тому Хотин здавна був одним з найбільш укріплених поселень Подністров’я.

У 50 – 60 роках ХІІІ століття за наказом Данила Галицького дерев’яні укріплення Хотина замінюють мурованими. Навколо дитинця будують нові стіни з білого каменю-вапняку з замковою церквою, пізніше зруйнованою. Залишки тих стін довжиною 25 метрів та висотою 7 метрів і сьогодні помітні у товщі східної стіни, що примикає до Північної башти замку. Всередині XV століття, коли Пониззя входило до складу Молдавського князівства, за часи правління молдавського господаря Стефана ІІІ Великого фортецю істотно перебудовують. Фактично, її будують наново, залишивши лише частину східної стіни і піднявши рівень замкового двору на 8 – 10 метрів. Саме тоді зводять потужні башти і мури, два палаци та замкову каплицю. Після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж 14-16 ст. вона була резиденцією молдавських господарів. У 40-х роках наступного століття після часткового руйнування фортеці польськими військами твердиню відбудовують і розширюють у південному напрямку.

У 1621 році під стінами Хотинської фортеці відбулася подія, яка за оцінкою істориків визначила подальшу долю Європи - Хотинська битва. 35-тисячна польська армія під командуванням гетьмана Яна Кароля Ходкевича разом із своїми союзниками – 40-тисячним козацьким військом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зійшлися у нерівній битві з об’єднаною турецько-татарською армією султана Османа ІІ, яка за різними даними налічувала від 250 до 400 тисяч воїнів. П’ятикратна перевага бусурманів та попередні військові успіхи аж ніяк не провіщали перемоги над ними захисників Речі Посполитої. І напевне, все б було навпаки, якби у той час, коли турки з’явилися під стінами Хотина, туди б вчасно не підоспіло козацьке військо Сагайдачного, який на той час сам вже був важко поранений під час прориву запорожців скрізь тил ворога. Битва не стихала 5 тижнів, з обох сторін полягло чи не половина воїнів. Та туркам не вдалося зламати бойових захисників фортеці і Османська Порта вимушена була укласти мир з Річчю Посполитою та відступити за Дунай. І хоча за умовами перемир’я Хотин залишився під владою турків, а вимоги козаків не були виконані польською владою, історики визнають, що саме Хотинська битва зупинила османську експансію на захід і врятувала Європу від турецького панування.

Упродовж XVII століття козаки ще не раз поверталися і захоплювали Хотин. Найбільш довгим їх перебування тут було під час Визвольної війни: запорожці утримували фортецю з 1650 по 1653 рік. У 1673 році об’єднане 30-тисячне польсько-козацьке військо знову нанесло нищівної поразки турецькій армії, яка налічувала 40 тисяч воїнів. Остаточно турки закріпилися в Хотині на початку XVIII століття. Протягом 1711 – 1718 років за допомогою французьких інженерів-фортифікаторів на сусідніх пагорбах вони будують могутні укріплення бастіонного типу, що отримали назву «Новий замок». Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони й широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також мечеть із мінаретом. Збудовані з використанням останніх досягнень фортифікаційної справи, вони були пристосовані до сучасного на той момент виду зброї – далекобійної артилерії. Проте нові укріплення турків не завадили російським військам протягом XVIII століття тричі захопити Хотин. Перший раз це відбулося у 1739 році після знаменитої Ставчанської битви, оспіваної Михайлом Ломоносовим в оді «На взятие Хотина», а також у 1769 та 1787 роках. Востаннє і надовго росіяни взяли Хотин у 1806 році під час російсько-турецької війни.

За умовами Бухарестського мирного договору 1812 року Хотинщина переходить до складу Росії і стає повітовим центром Бессарабської губернії. В середині ХІХ століття фортеця втрачає стратегічне значення і її ліквідують. Мешканці ж Хотина, зважаючи на прикордонне розташування міста, переключилися на контрабанду горілкою, чаєм, тютюном. Проведені у 60-х роках реформи призвели до прискорення розвитку міста: розвивається промисловість, освіта, культура. Наприкінці ХІХ століття Хотин налічує 18 тисяч мешканців. У 1919 році місто опинилося в епіцентрі антирумунського повстання українських селян під проводом Хотинської Директорії, очолюваної Й.Волошенком-Мардар’євим. Румунські королівські війська жорстоко розправилися з повстанцями, під контролем яких опинилося близько 100 сіл Хотинщини. Після 10-денних боїв румунська влада на довгий 21 рік укріпилася на Буковині і Північній Бессарабії. Хотинська фортеця ж слугувала місцем страти учасників повстання.

У радянський період фортеця руйнується. Але це не заважає радянським кінорежисерам облюбувати її, як місце для зйомки майбутніх шедеврів кінематографу. «Три мушкетери», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Стара Фортеця» - ось далеко не повний перелік художніх фільмів, які знайомі кожному глядачеві. Відновлена фортеця і на початку ХХІ століття продовжує користувалися популярністю серед кінематографістів. У 2007 році тут розпочато, а у 2009 році закінчено зйомки скандальної стрічки російського кінорежисера В.Бортка «Тарас Бульба». У роки незалежності хотинська твердиня до свого поважного туристичного і кінематографічного статусу додала ще й фестивальний: починаючи з 2009 року щорічно у вересні тут проводиться Міжнародний фестиваль «Хотинська твердь», під час якого учасники відтворюють історичні події Хотинської битви 1621 році. А з 2010 року в стінах фортеці проходить військовий фестиваль «Битва націй».