Джерело: ukrainaincognita.com

По дорозі з Вижниці до Сторожинця за селом Лукавці є поворот на ґрунтову дорогу, яка приведе нас до незвичайного села з незвичайною назвою ЛИПОВАНИ.

Своєю назвою село зобов’язано окремому етносу, відомому як «липовани», «старообрядники» чи «старовіри», що сформувався на території Буковини і Бессарабії наприкінці XVIII століття. Так називали віруючих, які після проведених Московським патріархом Никоном на початку XVIII століття релігійних реформ, зберегли культові традиції православ’я, за що і переслідувалися церквою і царизмом. Рятуючись від релігійних переслідувань, «старообрядники» змушені були шукати притулку або в глибокій та недоступній Сибірі, або на українських, молдавських, румунських чи польських землях.

На Буковині, яка була традиційно толерантною для представників усіх релігій, «старообрядці» з’явились приблизно у 1780 році, тобто відразу після її приєднання до Австрійської імперії. Про перше поселення «липованів» на Буковині – Білу Криницю, а також докладніше про липованів, їхню релігію, звичаї, традиції та архітектуру обов’язково розповім вам пізніше.

Село Липовани разом із сусіднім хутором Косованка «старообрядці» заснували у 30 – 40 роках ХІХ століття, прибувши з Білої Криниці та інших липованських сіл, які на той момент були вже перенаселені. Близько ста років «старообрядці» зберігали апостольську традицію і чистоту православ’я. Населення села поступово зростало, а діюча дерев’яна старообрядська церква у 30-х роках минулого століття вже не вміщувала усіх віруючих. Нову церкву – Введенську, яку можна побачити і сьогодні, липовани побудували і освятили у 1939 році.

 Текст та фото Андрія Бондаренка

Липовани. Повну розповідь читайте на сайті