Джерела: Wikipedia ;  Чернівці – туристичний путівник ; Аеролюкс Тревел

У зв'язку з конфліктом в релігійній общині реформісти вирішили побудувати власну синаґоґу - "Темпль", тобто "храм".

"Товариство по будівництву єврейського темпля в Чернівцях" було засноване в 1872 році за ініціативою багатого філантропа Генріха Вагнера. У комітет по будівництву входили представники багатьох багатих єврейських сімейств.

Вдова крупного промисловця М.Цукера Амалія Цукер подарувала общині для будівництва "Темпля" земельну ділянку в центрі міста.  Храм був збудований за проектом відомого львівського архітектора, професора Юліана Захаревича за участю чернівецьких архітекторів Антона Фіали і Іоганна Грегора. В архітектурній композиції будівлі переплітались елементи ренесансу й готики з екзотичними мавританськими мотивами. Її стіни завершувалися граційними вежами-мінаретами, а посередині даху височів величезний орнаментований мідний купол зі шпилем, який увінчувала зірка Давида. У прикрасі храму особлива заслуга Вільгельма Регенсрейфа (1833-1902), який очолював комітет з будівництва. Він привозив з різних міст срібні світильники для храму, вивчав аналогічні будівлі і залучав кращих майстрів і художників з Відня і Чехії.

Перший камінь у фундамент храму заклали головний рабин Лазар Еліас Іґель та православний владика Євген Гакман.

Храм будувався на добродійні пожертвування. Вже в травні 1873 року був закінчений фундамент. Проте надалі зведення храму сповільнилося. До первинного проекту були внесені зміни, доданий величний купол, але це сильно підвищило вартість споруди, і будівництво було припинене. Лише крупне грошове пожертвування, зроблене Г.Вагнером, дало можливість завершити "Темпль".

Храм був урочисто відкритий 4 вересня 1877 року. Через головний вхід чоловіки потрапляли у вестибюль (для жінок були два окремі бічні входи). У вестибюлі помістили пам'ятну дошку зі списком 100 благодійників, що пожертвували засоби на будівництво. Серед них були представники найбільш поважних, шанованих сімейств в місті.

З вестибюля троє дверей вели в головний зал, багато розписаний і яскраво освітлений. Світло падало через кольорові вітражі в бічних стінах. Місця для чоловіків були по обидві сторони від центрального проходу і уздовж бічних стенів. Жінки сиділи на двох'ярусному балконі. Місця для сидіння виготовлені з дуба і прикрашені багатим різьбленням.

Стіни залу світло-синього кольору були розписані першокласними художниками. На блакитному фоні куполу сяяли золоті зірки. У "Арон кодеш", закритому червоною оксамитовою завісою із золотою вишивкою, зберігалися 60 сувоїв Тори, а перед ним в срібному світильнику горів негасимий вогонь. Храм вміщав 1000 чоловік. У зимовий час служба відбувалася в спеціальному приміщенні над головним входом, так званому Winterschule.

Всесвітньовідомий тенор Йозеф Шмідт – «німецький Карузо» з Буковини  розпочинав кар’єру співака у дитячому хорі Чернівецького Темпля.

На початку Другої світової війни, у липні 1941 році, німецько-румунські війська спалили цей храм. Після повернення радянської влади була спроба підірвати Темпль, але він встояв і тривалий час лишався частково зруйнований. У 1959 році у колишній синаґозі відкрили кінотеатр, який чернівчани на згадку про минуле охрестили «кіноґоґою».Сьогодні тут знаходиться кінотеатр «Чернівці», у якому ледве розпізнаються риси колишньої іудейської святині.