Одним із найстаріших майданів середмістя, який розквів за австрійської доби, є площа Філармонії. Історія цього майдану сягає кінця XVIII ст., коли тут розташовувався ринок, де торгували переважно мукою. Звідси і перша його назва – Мучний, чи, по-німецьки, Мельпляц. Окрім торжища тоді тут знаходилися військові склади та крайова в’язниця, які знесли в середині XIX ст., а на їх місці збудували житлові двоповерхові кам’яниці. Тож площа стала набувати пристойного вигляду та її вподобали чернівецькі меломани, які плекали мрію про власне концертне приміщення. У 1880 р., після зведення тут будинку Музичного товариства, площу перейменували на честь кронпринца Рудольфа – Рудольфспляц. До слова, сам кронпринц провідав Чернівці дещо згодом, у липні 1887 р.

Головною спорудою архітектурного ансамблю майдану, яка визначила сучасну назву площі, є колишня будівля Музичного товариства – сьогоднішня Дивитись на карті обласна філармонія. Ще у 1862 році городяни створили «Товариство сприяння музичному мистецтву». Назустріч шанувальникам музики пішла й міська влада – 21 червня 1873 р. Чернівецький магістрат ухвалив виділити Музичному товариству під будівництво земельну ділянку в східній частині тодішнього Мучного майдану. Тут 29 травня 1876 р. було урочисто закладено наріжний камінь у фундамент майбутньої споруди, а у листопаді 1877 року на сьогоднішній площі Філармонії урочисто відкрили будинок Музичного товариства.

Головною спорудою архітектурного ансамблю майдану, яка визначила сучасну назву площі, є колишня будівля Музичного товариства – сьогоднішня обласна філармонія. Ще у 1862 році городяни створили «Товариство сприяння музичному мистецтву». Назустріч шанувальникам музики пішла й міська влада – 21 червня 1873 р. Чернівецький магістрат ухвалив виділити Музичному товариству під будівництво земельну ділянку в східній частині тодішнього Мучного майдану. Тут 29 травня 1876 р. було урочисто закладено наріжний камінь у фундамент майбутньої споруди, а у листопаді 1877 року на сьогоднішній площі Філармонії урочисто відкрили будинок Музичного товариства.

У приміщенні філармонії в різні часи виступали знаменитості, які гастролювали чи працювали в Чернівцях, про що сповіщають пам’ятні дошки на фасаді. На одній із них вміщено погрудне зображення видатного українського композитора Миколи Лисенка, який неодноразово з великим тріумфом давав тут концерти. У різні часи тут виступали золотий голос України Соломія Крушельницька, піаніст Артур Рубінштейн, співак із європейським ім’ям 1930-х, уродженець Буковини Йозеф Шмідт, володарі незрівнянних голосів Енріко Карузо й Пауль Морґанс, французький скрипаль Жак Тібо та інші. Тут починали своє сходження на велику сцену народні артисти України Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Павло Дворський та інші відомі співаки.

Найяскравішою примою Чернівецького єврейського театру була в 30-60-х роках XX століття Сіді Таль (справжнє ім'я Сореле Біркенталь, 8.09.1912 - 17.08.1983). Грою корінної чернівчанки захоплювалися Леонід Утьосов і Аркадій Райкін. Соломон Міхоелс закликав записувати її ролі на платівки, щоб донести цей скарб до нащадків. Спектаклі єврейського театру, де вона грала, - до речі, останнього в Україні, закритого в 1950-х,- завжди були для міста подією. Слава Сіді Таль гриміла і в румунські, і в радянські часи: вона отримала звання заслуженої артистки УРСР. Тарапунька та Штепсель (відомі радянські коміки) писали: „Ми побачили на сцені великого майстра перевтілювань, акторку широкого діапазону. З незвичною простотою та виразністю вона читала монологи, співала народні пісні, танцювала... І все це вона робила з великим блиском, талантом, викликаючи захоплення публіки". В її честь названа одна з вулиць міста та встановлена зірка на Театральній площі.

На рубежі століть, впродовж «золотих» десятиліть модерну, довкола майдану виросли нові будівлі, які склали гідне сусідство будівлі Музичного товариства. Завдяки їм Рудольфспляц набув справді європейського вигляду. Протягом 1905-1906 рр. на південному боці площі коштом місцевих міщан Йозефа Ландау та Макса Майснера постав у стилі віденської сецесії розкішний чотириповерховий будинок із кутовою вежею-еркером – готель «Брістоль», що став архітектурною домінантою площі й усього прилеглого кварталу. Міські легенди подейкують, що в його номерах приймали своїх гостей найдорожчі чернівецькі повії. У цоколі готелю розташовувався ресторан, де задоволені життям гості розтринькували гроші. Від тих часів зберігся розкішний сецесійний напис «Hotel Bristol» угорі на фасаді та дах під червоною черепицею. Сьогодні тут знаходиться гуртожиток Чернівецького медуніверситету, а перший поверх займає кафе «Картопляна хата».

Неподалік цього „хмарочоса" стоїть суто декоративна стара чавунна водоколонка - привіт із тих часів, коли функціональність предмета йшла пліч-о-пліч з естетизмом. Але ж гарна! Навіть огорожа поблизу „Брістоля" відновлена за взірцем її попередниці з 30-х років XX століття. А ще на площі збереглися старовинні зливові ринви.

Шматочок давньої автентики чекає на уважного перехожого й на стіні будинку напроти філармонії (Горького, 2). Придивіться: фрагменти старих вуличних реклам пробились через нашарування побілки. Деякі літери вже не розібрати, але слово „sрігіtа" видно чітко. Для тих, хто розібрати слова самотужки не зможе, є картинка. Сім пляшок різної форми та кольору зі старанно вимальованими етикетками обіцяли любителям оковитої широкий асортимент. Ось такий ольфрейний натюрморт у рекламних тонах.

Ще одна деталь. У 1930-х роках на площі з'явився нашвидкоруч збудований критий ринок, який функціонував до 1999 року, аж поки його стіни не вкрились тріщинами. 2005 року Чернівці на свій 597 день народження отримали розкішний подарунок - оновлену площу. Старі будинки скинули багаторічні нашарування фарб зі своїх фасадів, щоб одягнутися в ті кольори, котрі так личили їм ще в позаминулому столітті. До речі, при реконструкції площі робітники поблизу філармонії знайшли з десяток старовинних монет.

Нині площа, де колись записували до австрійського війська (саме тут рекрутом став Юрій Федькович) та торгували мукою, перетворила­ся на гарний куточок старих Чернівців, нарешті позбавле­ний задушливого торгового „аромату".

На 598 річницю міста на цій площі був встановлений музичний фонтан який гарно вписався в ансамбль площі, ввечері тут збирається багато мешканців та гостей міста для тогоМузичний фонтан  щоб помилуватися грою води світла і музики.