Джерело: Від і До - Погляд

Чи не кожен будинок та вулиця центру Чернівців має багату історію. Прогулюючись Панською, яка досі є окрасою нашого міста, у сучасних закладах можна побачити минуле. Щоправда, попередньо треба озброїтися відповідними даними. Цього разу шукатимемо перукарні, які колись працювали на Буковині. Згідно з описами етнографа та краєзнавця Івана Снігура у книзі «Чернівці і чернівчани», цирулень у нашому краї і колись було вдосталь.

Так, 1942 року на вулиці О. Кобилянської, 2 була перукарня «Дамський салон».

А ось у будинку із номером 8, який було зведено наприкінці XIX століття найімовірніше приватним власником, 1902 року існувала «Панська жіноча перукарня Жанетти Арц».

За румунських часів, ще до об’єднання будівель №10 та №10 а в одну, тут (№10 а) містилася перукарня, яка була по сусідству з галантерейним магазином, друкарнею та рестораном «Трансільванія».

Реклама чернівецької перукарні зі шпальт старих газет

Також була й спеціалізована перукарня для чоловіків. Будинок №12 (зведено орієнтовно 1878 року і переплановано 1937 спеціально для магазину ювелірних виробів) 1902 року було здано в оренду панові Моріцу Тухлеру, який відкрив тут чоловічу перукарню, що проіснувала до 1906 року.

Будинок №22 теж належить до найстаріших споруд на вулиці О. Кобилянської. 1923 року тут була жіноча перукарня «для фарбування волосся та манікюр».

У «Вікіпедії» дізнаємося, що у приміщенні «Німецького дому», який збудовано 1920 року на кошти німців Буковини, 1940 року була жіноча перукарня пані Геллени Анні.

А ось мистецтвознавець Тетяна Дугаєва у одній зі своїх публікацій розповіла, що під час реконструкції та капітального ремонту першого поверху будівлі Національного банку у Чернівцях, під шаром старої штукатурки виявили розписи, яким понад 100 років. Їхній автор – відомий чернівецький живописець, головний художник Резиденції буковинських митрополитів Євген Максимович (1857-1928 рр.). Будівлю нинішнього банку зведено 1898 року. За австрійських часів тут була відома й модна у Чернівцях кав’ярня «Габсбург». «На поштівці з інтер’єром кафе вглибині ліворуч за двома колонами видно одну з композицій настінних розписів. Ще саме у тій кав’ярні була жіноча перукарня «Damensalon», в якій також були його (Євгена Максимовича, – авт.) розписи. Їх видно на стіні перукарні вгорі справа», – йдеться у публікації.

Чернівчанка Світлана Маліна, яка цікавиться історією Буковини та колекціонує старі світлини і поштівки нашого краю, надала «Погляду» фото орієнтовно 1920 року перукарні «Царювання королеви краси» Адольфа Фалікмана. Пані Світлана припускає, що цей заклад колись був на вулиці Сагайдачного.

– Саме на Сагайдачного – один з найдавніших районів міста австрійського періоду, – каже С. Маліна. – Переважна більшість тамтешнього населення були євреями німецького походження, які залишилися ще й за румунських часів. Скоріше за все, перукарні були їхніми. Припускаю, що Адольф Фалікман у цьому домі і жив, і відкрив перукарню. Тоді не було такого, як зараз, що приходиш з дому на роботу. А ось чотири спеціалісти у білих халатах на тлі перукарні свідчать про румунський період. Тоді, до речі, назви закладів і вулиць були трьома мовами – німецькою, румунською і, здається, українською.

Ольга ШУПЕНЯ